The text of and illustrations in this document are licensed by Red Hat under a Creative Commons Attribution–Share Alike 3.0 Unported license ("CC-BY-SA"). An explanation of CC-BY-SA is available at http://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0/. The original authors of this document, and Red Hat, designate the Fedora Project as the "Attribution Party" for purposes of CC-BY-SA. In accordance with CC-BY-SA, if you distribute this document or an adaptation of it, you must provide the URL for the original version.
Red Hat, as the licensor of this document, waives the right to enforce, and agrees not to assert, Section 4d of CC-BY-SA to the fullest extent permitted by applicable law.
Red Hat, Red Hat Enterprise Linux, the Shadowman logo, JBoss, MetaMatrix, Fedora, the Infinity Logo, and RHCE are trademarks of Red Hat, Inc., registered in the United States and other countries.
Linux® is the registered trademark of Linus Torvalds in the United States and other countries.
Java® is a registered trademark of Oracle and/or its affiliates.
XFS® is a trademark of Silicon Graphics International Corp. or its subsidiaries in the United States and/or other countries.
MySQL® is a registered trademark of MySQL AB in the United States, the European Union and other countries.
All other trademarks are the property of their respective owners.
Анотація
Інструкцію користувача Fedora зосереджено на описі виконання типових завдань комп’ютера, зокрема перегляду сторінок інтернету, читання і надсилання електронної пошти та виконання офісних робіт.
У цьому документі використано певні домовленості щодо позначення певних слів чи фраз та привертання уваги до частин інформації.
У паперовій та PDF версіях цього документа використовуються шрифти гарнітури Liberation Fonts. Набір шрифтів Liberation також використовується у HTML-версії, якщо ці шрифти встановлено у вашій системі. Примітка: шрифти Liberation входять до складу Red Hat Enterprise Linux 5 та новіших версій.
1.1. Типографічні стилі
Для привернення уваги до певних частин тексту використано чотири типографічних стилів. Нижче наведено опис цих стилів та обставин, за яких їх застосовують.
Моноширинний жирний
Використовується для позначення інформації, що вводиться до системи, зокрема команд оболонки, назв файлів та їх адрес. Крім того, використовується для позначення назв клавіш та комбінацій клавіш. Приклад:
Щоб переглянути вміст файла my_next_bestselling_novel у поточному каталозі, введіть у командному рядку команду cat my_next_bestselling_novel та натисніть Enter, щоб наказати системі виконати команду.
У наведеному вище прикладі вказано назву файла, команду оболонки та назву клавіші, які позначено моноширинним жирним шрифтом.
Для відокремлення клавіш у складі комбінацій клавіш використовується знак дефіса. Приклад:
Щоб виконати команду, натисніть Enter.
Для перемикання на перший віртуальний термінал натисніть Ctrl+Alt+F2. Щоб повернутись до вікна сеансу X-Window, натисніть Ctrl+Alt+F1.
У першому прикладі позначено назву окремої клавіші. У другому — дві комбінації клавіш (кожна є сукупністю трьох клавіш, які слід натискати одночасно).
Цим же шрифтом позначаються тексти програми, назви класів, методи, функції, назви змінних та значення, що повертаються. Приклад:
До класів для роботи з файлами належать: filesystem — клас для роботи з файловою системою, file — для роботи з файлами, та dir — для роботи з каталогами. З кожним класом пов'язаний власний набір прав доступу.
Пропорційний жирний
Цим шрифтом позначаються слова та фрази, що зустрічаються у системі, зокрема назви програм, текст з діалогових вікон, назви кнопок, інші елементи графічного інтерфейсу, пункти меню. Приклад:
Щоб запустити програму Параметри миші, виберіть у головному меню Система > Параметри > Миша. Щоб зробити головною кнопкою праву кнопку миші, замість лівої, на вкладці Кнопки, позначте пункт Під ліву руку і натисніть на кнопку Закрити (це зробить мишу зручною для використання лівою рукою).
Щоб вставити спеціальний символ у файлі gedit, у головному меню виберіть Програми > Стандартні > Таблиця символів. Потім, виберіть Пошук > Знайти… у меню Таблиця символів, введіть назву символу у полі Пошук та натисніть Наступний. Символ, який ви шукаєте, буде позначено у полі Таблиця символів. Двічі клацніть на позначеному символі, щоб помістити його у поле Текст для копіювання, а потім натисніть кнопку Копіювати. Тепер поверніться назад до вашого документа і скористайтеся пунктом меню Правка > Вставитиgedit.
Наведений вище текст містить назви програм; загальносистемні назви пунктів меню; специфічні для програми пункти меню; назви кнопок та інших елементів графічного інтерфейсу, усі вони позначаються пропорційним жирним шрифтом та розрізняються за контекстом.
Моноширинний жирний курсив або Пропорційний жирний курсив
Обидва стилі означають текст, який треба замінити чи змінний текст. Курсив вказує, що текст не слід вводити дослівно, а змінити його залежно від параметрів. Приклад:
Щоб з'єднатись з віддаленим комп'ютером через ssh, введіть у командному рядку ssh ім'я_користувача@назва.домену. Наприклад, якщо назва віддаленого комп'ютера example.com а назва облікового запису john, введіть ssh john@example.com.
Команда mount -o remount файлова_система повторно монтує файлову систему. Наприклад, для повторного монтування файлової системи /home, слід вказати команду mount -o remount /home.
Щоб побачити версію встановленого пакету, скористайтеся командою rpm -q пакунок. Вона поверне результат у вигляді: пакунок-версія-випуск.
У наведених прикладах жирним курсивом позначаються ім'я_користувача, назва.домену, файлова система, пакет, версія та випуск. Кожне слово замінюється при вводі на фактичну команду, що вводиться або замінюється при виводі справжнім текстом, який покаже система.
Також курсивом позначається перше використання нового та важливого терміну. Приклад:
Publican — це система публікації документів, заснована на DocBook.
1.2. Умовне позначення цитування
Виведені у терміналі дані або початкові коди програми виокремлюються з навколишнього тексту.
Текст, що виводиться на термінал, також позначається моноширинним прямим шрифтом:
Зрештою, для привертання уваги до важливої інформації використовуються три візуальні стилі.
Примітка
Примітка зазвичай містить додаткову інформацію. Ігнорування примітки не матиме негативних наслідків, але ви можете пропустити пораду, яка спростить вашу роботу.
Важливо
На інформацію, що позначена важливою, слід звернути увагу. Вона може містити дані щодо зміни у конфігурації, що стосуються лише поточної версії, або служби, які слід перезапустити перш ніж буде застосовано оновлення. Ознайомлення з важливою інформацією може значно спростити вашу роботу.
Попередження
Попередження не слід ігнорувати. Попередження містять важливу інформацію, що може запобігти втраті даних.
2. Нам потрібні ваші відгуки!
Якщо ви знайдете типографську помилку у цій довідці, або якщо маєте пропозиції щодо її покращення, ми будемо раді вас почути! Надішліть повідомлення у Bugzilla: http://bugzilla.redhat.com/bugzilla/ для продукту Fedora Documentation.
При надсиланні повідомлення, не забудьте вказати ідентифікатор документу довідки: user-guide
Якщо ви маєте пропозиції щодо вдосконалення документації, намагайтесь точніше описати їх. Якщо знайшли помилку, будь ласка, включайте номер розділу та уривок тексту поблизу помилки, щоб її можна було швидко знайти.
Вступ
1. Призначення
Ласкаво просимо до «Інструкції користувача» Fedora 16! Цей підручник призначено для користувачів, які встановили систему Fedora 16 і можуть користуватися мишею та клавіатурою.
Підручник має подвійне призначення. По-перше, його призначено для ознайомлення нових користувачів Linux або Fedora зі специфічними способами роботи у системі, які можуть бути невідомі цим користувачам, навіть якщо користувачі вже добре знайомі з іншими системами. Крім того, цей документ допоможе користувачам виконувати поширені завдання роботи за комп’ютером, зокрема, але не лише, налаштування роботи з електронною поштою, користування офісними програмами і керування програмним забезпеченням.
Окрім всього цього, у «Інструкції користувача» наведено команди командного рядка, призначені для виконання відповідних дій (зокрема встановлення програмного забезпечення). Ці команди допоможуть користувачеві познайомитися з роботою у терміналі. У підручнику також наведено посилання на додаткові підручники, у яких описано способи виконання завдань, у яких може бути зацікавлений користувач, але які не належать до предмета «Інструкції користувача».
2. Про цей документ
Автори-добровольці, учасники проекту з документування Fedora, створюють цей підручник для кожного з випусків Fedora. Якщо у вас є питання або пропозиції щодо документації Fedora або ви бажаєте допомогти у документуванні Fedora, будь ласка, відвідайте веб-сайт проекту з документування Fedora.
Щоб дізнатися більше про встановлення Fedora 16, будь ласка, ознайомтеся з Підручником зі встановлення Fedora 16, доступ до якого можна отримати за адресою http://docs.fedoraproject.org/install-guide/f16/.
Спасибі за те, що вибрали Fedora.
Розділ 1. Графічні середовища Fedora
на відміну від комерційних операційних систем, Fedora 16 має декілька графічних середовищ або типів робочих столів, які дозволяють показувати та запускати програми та керувати загальним виглядом екрану. Графічні середовища ще називають Graphical User Interface (GUI).
До складу Fedora 16 входять три поширених графічних середовища:
GNOME, фокусується на простоті використання
KDE, включає велику збірку програм та функцій налаштовування
Xfce, невибагливе до ресурсів графічне середовище, що підходить для старих комп'ютерів
Крім того є і інші!
Репозиторій програм Fedora також пропонує інші графічні середовища, наприклад Fluxbox[1] (мінімалістське графічне середовище), Sugar[2] (еквівалент робочого столу OLPC XO), та LXDE[3]. Способи перегляду та встановлення програм з репозиторію розглянуто у Розділ 18, Керування програмним забезпеченням
За кількома винятками, програми, включені до складу програми певного графічного середовища, запускаються також і у інших. Наприклад, офісний пакет OpenOffice.org запускається в усіх трьох основних графічних середовищах.
Деякі програми було створено спеціально для певного графічного середовища. Наприклад, кожне графічне середовище має уподобаний текстовий редактор. У GNOME це - Gedit у KDE - Kwrite, але ви можете встановити та використовувати їх у будь-якому оточенні.
Fedora надає широкий вибір програм для перегляду веб-сайтів, створення документів, перегляду та редагування фотографій. У цьому посібнику описуються найбільш уживані програми на більшості графічних середовищ, а також їх корисні альтернативи.
У цьому розділі «Інструкції користувача» Fedora ми розглянемо питання щодо ідентифікації користувачів (або входу) у системі. Під час налаштування системи після встановлення ви створили профіль користувача з іменем і паролем. Цей профіль називається обліковим записом. Якщо ви забули якийсь з параметрів вашого облікового запису, зверніться до розділу Розділ 2.3, “Не можу увійти до системи! Допоможіть!”. Додаткові відомості щодо процедури входу до системи можна знайти у розділі Розділ 2.2, “ Logging In: a Technical Explanation ”.
2.1. Logging In
Після перезапуску або вмикання вашого комп’ютера система виконує процедури, які називаються завантаженням. Під час завантаження вмикається обладнання комп’ютера, виконується послідовність автоматичних перевірок та завантажується сама операційна система. Одразу по завершенню завантаження на екрані з’являється вікно входу до системи. У вікні входу буде показано одне або декілька імен користувачів, залежно від кількості облікових записів.
Logging into your account
Введіть ім’я вашого користувача у один з таких способів:
Наберіть ваше ім’я користувача за допомогою клавіатури, а потім натисніть клавішу Enter. Ім’я користувача слід вводити з врахуванням регістру (тобто, наприклад, літери A і a вважаються різними літерами).
Наведіть вказівник миші на пункт з потрібним вам ім’ям у списку і клацніть лівою кнопкою миші.
Customize your desktop environment
Цей крок є необов’язковим
You do not normally need to choose a desktop, language, or keyboard. If you skip this step, Fedora loads the default environments for your computer.
Use the pull down menus at the bottom of the screen to change your desktop language or keyboard layout. To use a desktop environment other than the default choice, use the Sessions combo box on the bottom of the screen to select the desktop you wish to load before you enter your password. The default is usually GNOME; refer to Розділ 1, Графічні середовища Fedora for other choices. Note: The Sessions combo box will be shown only if more than one desktop environment is installed.
Введіть ваш пароль у поле для введення тексту і натисніть клавішу Enter. Так само, як і ім’я користувача, пароль слід вводити з врахуванням регістру.
Тримайте ваш пароль у таємниці!
Щоб зберегти таємницю вашого пароля, у полі введення пароля замість кожного введеного пароля буде показано крапку. Так само, які будь-який пароль, цей пароль слід тримати у таємниці. Не повідомляйте його нікому і не записуйте його у звичайній текстовій формі.
Після цього буде завантажено графічне середовище. Під час завантаження деяких графічних середовищ протягом певного часу буде показано невеличку панель з логотипом і піктограмами. Ця панель називається вікном вітання. Після того, як буде завершено показ (якщо такий було передбачено) вікна вітання, ви зможете почати користування середовищем. Можна буде запустити програми для доступу до інтернету, керування файлами та відтворення мультимедійних даних. Способи виконання цих завдань описано у наступних главах.
2.2. Logging In: a Technical Explanation
Fedora є операційною системою, з якою одночасно можуть працювати декілька користувачів з різними правами доступу.
Під час встановлення системи вам доведеться вказати пароль облікового запису системного адміністратора, якого іноді називають суперкористувачем. Ім’ям користувача цього облікового запису є root.
Після встановлення Fedora попросить вас налаштувати обліковий запис звичайного користувача. Скористайтеся цим обліковим записом або будь-яким іншим обліковим записом звичайного користувача для щоденного користування системою. Обліковим записом root слід користуватися для виконання адміністративних завдань та завдань з обслуговування системи.
Подібна схема роботи має такі переваги:
Обмеження прав доступу зменшує ймовірність заподіяння значної шкоди системі.
Кожен з облікових записів користувачів має окремі налаштування.
Дані кожного облікового запису користувача зберігаються окремо і конфіденційно.
Проблеми з одним з облікових записів користувачів не призведуть до проблем з усією системою.
Не працюйте у системі від імені користувача root!
Не користуйтеся обліковим записом «root» для виконання звичних завдань. За допомогою облікового запису звичайного користувача можна запускати всі програми середовища, крім того, його використання значно підвищує рівень безпеки. Програми, для роботи яких потрібні права доступу користувача «root» просто запитають вас про пароль цього користувача, якщо він буде їм потрібен. Для користування цими програмами не потрібно входити до системи як користувач «root».
2.3. Не можу увійти до системи! Допоможіть!
Поширеною помилкою під час входу до системи є випадкове натискання клавіші Caps Lock. Натискання цієї клавіші може призвести до повідомлень про помилкові реєстраційні дані, оскільки і імена користувачів, і паролі слід вказувати з врахуванням регістру літер. Якщо після вимикання Caps Lock проблему не вдається усунути, спробуйте повторно ввести ім’я користувача і пароль, щоб переконатися, що ви попереднього разу ви ввели їх належним чином.
Відновлення пароля до облікового запису користувача є досить складним завданням, настанови щодо виконання якого не є предметом цього підручника. Докладніші настанови можна отримати на форумах користувачів або у спеціалізованих кімнатах служб миттєвого обміну повідомленнями.
У цій главі ви знайдете вступні зауваження щодо робочого середовища GNOME у Fedora. Середовищем стане простіше користуватися, якщо ви ознайомитеся з загальною термінологією, пов’язаною з елементами середовища GNOME.
When you first log in to The GNOME Desktop, you see two distinct areas:
the Top Bar (the black bar at the top).
Робочий стіл (робоча область у центрі, вона займає більшу частину екрану).
A third area can be accessed by clicking the Activities button, or by moving the mouse to the top left hand Hot Corner. Alternatively, you can press the super key, sometimes called thewindows key, on your keyboard. The area that appears is called the Activities overview.
3.1.1. The Top Bar
This bar stretches across the top of the screen. The left side contains:
the Activities button.
the name of the currently focused application.
In the center of the top bar is a clock.
The right side of the top bar is home to:
the Universal Access menu.
the Volume Control and Sound Preferences applet.
the Bluetooth Manager applet (if your computer has Bluetooth connectivity).
аплет керування мережею Network Manager.
the Power Manager applet (if your computer has a battery).
the User Menu (showing your name).
3.1.1.1. Годинник та календар
Click the clock in the center of the top bar to see the current date, a month-by-month calendar, and a list of your upcoming appointments. You can also access the date and time settings and view your Evolution or Google calendars directly from the menu.
3.1.1.2. The Universal Access Menu
This menu allows you to enable or disable the following Universal Access features:
High contrast
Zoom
Large Text
Visual Alerts
Sticky Keys
Slow Keys
Bounce Keys
Mouse Keys
These features make it easier for everyone to use the GNOME desktop.
More Univeral Access options can be found by clicking on Universal Access Settings.
3.1.1.3. Volume Control
The volume control allows you to quickly change the overall volume of sound on your computer. Click the icon to show a slider, and then use the mouse to drag the slider to the desired volume. Click on Sound Settings to change settings for sound input and output devices and system sounds.
3.1.1.4. Bluetooth Manager applet
If your computer has Bluetooth connectivity using either an internal or external Bluetooth adaptor, the Bluetooth Manager applet will appear in the top bar. Click on the applet to switch the Bluetooth adapter on or off, connect to a new Bluetooth device, or send files over Bluetooth. Click Bluetooth Settings for more options.
3.1.1.5. Аплет Network Manager
The Network Manager applet allows you to quickly connect and disconnect from available networks, both wired and wireless. Left click on the applet to see what connections are enabled or available. You can switch network devices on or off by clicking on the toggle button. Click on the name of a wireless network to connect to it. Click on Network Settings to see more information and preferences. See Розділ 7, Встановлення з’єднання з інтернетом for more information.
3.1.1.6. Power Manager applet
If your computer has a battery, the Power Manager applet will appear in the top bar. This applet displays information regarding the status of your battery: whether it is on AC power or not, whether it is charging or not, and how much charge is remaining.
Click on the applet to see the remaining charge as a percentage. If you are running on battery power, you will also see an estimate of how much time is remaining before your battery runs out of charge. Click on Power Settings to change power management settings for your computer.
The Power Manager applet is not normally displayed if your computer does not have a battery.
3.1.1.7. The User Menu
If you click on your name in the right hand corner of the top bar, the user menu appears. From here you can perform a number of tasks:
You can change your chat status to either Available or Busy. If you are using a compatible instant messaging client such as Empathy, this changes your availability status. Selecting Busy also prevents most notifications, such as notifications regarding new emails and chat messages, from popping up. Very important notifications such as low battery warnings still pop up, and all notifications are still be available in the Messaging Tray.
You can change your password, language and other account settings by clicking on My Account.
You can access key system settings by clicking on System Settings.
You can Lock Screen, Switch User, or Log Out.
You can Suspend your computer if your hardware allows this feature.
Switching your computer off
To switch your computer off, open the user menu and hold down the Alt. The Suspend option changes to Power Off.... Click on this option, keeping the Alt held down, to power off your computer. You can configure GNOME to switch off your computer when you press the power button by setting the appropriate option in System Settings → Power.
3.1.2. The Desktop Area
The default desktop area, or workspace, is where the windows of currently active windows are normally displayed.
You can switch between active applications by using the keyboard shortcut Alt+Tab. The application switcher appears showing icons of active applications. Alt+Tab will cycle through the applications from left to right, while Shift+Alt+Tab will cycle from right to left. If an active application has more than one window open, you can also use Alt+` and Shift+Alt+` to cycle through the windows, where ` is the key above the Tab key on your keyboard.
You can also add more workspaces and cycle between them using Control+Alt+Up and Control+Alt+Down. You can move an active window to another workspace by using Control+Shift+Alt+Up or Control+Shift+Alt+Down. If no workspace exists below the current one, a new one is created automatically.
3.1.3. The Activities Overview
The Activities overview can be accessed by clicking the Activities button, by moving the mouse to the top left hand Hot Corner, or by pressing the windows key on your keyboard. The overview has several features to help you manage applications, files, windows and workspaces:
The dash is the bar on the left hand edge of the overview. It displays the icons of favorite and active applications. Left-clicking on any icon in the list launches that application, or bring up the most recently used window if it is already running. Right-click to choose between the application's available windows.
The central area of the overview initially displays live thumbnails of all windows in the current workspace. Click any window to focus that window and exit the overview, or close the window by clicking on the X in the top right corner. You can also zoom in on any window by using the scroll wheel on your mouse. You can click and drag windows to and from workspaces, which are displayed in a bar on the right.
Click Applications above the window overview to switch to the application overview. The icons of all currently installed applications are displayed. Left-click on an application's icon to open it. Right-click to switch to a currently open window, open a new window, or add the application to your favorites on the dash. All of your applications are displayed in alphabetical order, but you can click on different categories listed on the right to help you find the application you want.
You can search for applications, devices, bookmarked folders, and recently opened files by clicking on the search bar in the top right corner, or simply by beginning to type. Items matching the search term appear in the main area. You can also click on the buttons at the bottom of the overview to search for the term using Wikipedia or Google in the default web browser.
You can leave the Activities overview at any time by clicking on a window or application icon to focus it. You can also press the left super key, also known as the logo key, which returns you to the last focused window on the current workspace. On most keyboards, the super key is labeled with an operating system logo.
3.1.4. Notifications and The Messaging Tray
Notifications of important events, such as new emails and chat messages or low battery warnings, pop up at the bottom center of the screen. A single line is displayed, but moving the mouse over it reveals more information if it is available. Most applications allow you to switch their notifications on or off, and you can suppress non-critical notifications by setting your availability status to Busy.
The Messaging Tray can be viewed by moving the mouse to the bottom right hand corner of the screen. Notifications you have not responded to yet are stored here, displayed using the application's icon or a chat contact's avatar. Left-click on the icon to display the notification, and right-click to open the application or remove the notification. The Messaging Tray is always visible in the Activities overview.
In many cases it is possible to respond to a notification directly from the notification itself, without having to go to the application. For example, it is possible to reply to chat messages directly from their notifications, both when the notification first pops up and when it resides in the Messaging Tray.
У цій главі наведено початкові зауваження щодо стільниці KDE у Fedora 16.
4.1. Стільниця KDE
Якщо ви встановили Fedora 16 за допомогою компакт-диска з портативною версією Fedora 16, KDE буде типовою стільницею на вашому комп’ютері. Якщо ви встановили Fedora 16 за допомогою DVD з Fedora, типовим середовищем буде GNOME, — KDE залишиться одним з варіантів стільниць у вікні входу до системи. Стільницю GNOME описано у розділі Розділ 3, Тур по графічному середовищу GNOME.
Стільниця KDE
Рисунок 4.1. Стільниця KDE
Стільниця KDE поділяється на дві основні області:
Область стільниці
Панель KDE
Компонування і розташування цих елементів можна змінити, але назви їх від цього не зміняться.
Областю стільниці називається велика ділянка екрана, у якій стільничне середовище показує вікна. У лівому верхньому куті цієї області у затіненій ділянці, що відповідає вмісту певної теки (у цьому випадку теки Стільниця), розташовано піктограми тек Домівка і Смітник.
Панель KDE розташовано у нижній частині вікна. Ширина типової панелі дорівнює ширині екрана. На панелі розташовано віджети засобу запуску програм Kickoff, Сповіщення про пристрої та віджети запуску програм. Крім того, на панелі буде показано кнопки вікон запущених програм, віджет перемикання стільниць, календар та годинник.
У наступних розділах подано докладніший опис області стільниці KDE та панелі KDE.
4.2. Область стільниці KDE
Якщо на стільницю ще не було додано додаткових піктограм, на ній не міститиметься жодних елементів, окрім прозорого віджета з вмістом теки Стільниця, розташованого вгорі ліворуч. У віджеті Стільниця міститимуться піктограми тек Домівка і Смітник. Щоб додати піктограму програми на стільницю, знайдіть відповідний пункт у меню засобу для запуску програм Kickoff, наведіть на нього вказівник миші, клацніть правою кнопкою миші і виберіть у контекстному меню пункт Додати до стільниці.
Якщо ви наведете вказівник миші на вільне місце на стільниці і клацнете правою кнопкою миші, буде показано меню з пунктами дій, що відповідають області стільниці. Наприклад, вибір пункту Параметри вигляду надасть вам змогу змінити тло стільниці (шпалери) та візуальне оформлення (тему). Крім того, ви можете змінити вигляд вашої стільниці за допомогою віджета керування Плазмою, розташованого у верхньому правому куті екрана.
4.3. Панель KDE
Типово панель KDE має ширину, рівну ширині екрана, цю панель розташовано у нижній частині екрана. На панелі розташовано елементи керування, які називаються віджетами:
засіб запуску програм Kickoff. У Fedora 16 цьому віджету відповідає кнопка з логотипом Fedora. За допомогою засобу запуску програм Kickoff ви зможете отримати доступ до програм та місць файлової системи, а також відкривати нещодавні документи та керувати важливими параметрами вашої системи та виконувати пов’язані з її обслуговуванням завдання. Докладніше цей віджет описано у розділі Розділ 4.3.1, “Засіб для запуску програм Kickoff”.
пейджер, за допомогою якого ви зможете перемикати стільниці вашого робочого середовища (простору дій). У майже всіх стільничних середовищах UNIX та Linux передбачено можливість роботи у декількох стільницях (або робочих просторах). У кожній зі стільниць передбачено окремий вигляд стільниці і набір запущених програм. Типово налаштовано чотири стільниці. Натискання кнопки одного з затінених робочих просторів призведе до переходу до цього робочого простору. Крім того, перемкнутися між робочими просторами можна одночасним натисканням кнопок клавіатури Alt і F1, F2, F3 або F4 (відповідно до номера стільниці). Щоб додати стільниці, наведіть вказівник миші на віджет Пейджер, клацніть правою кнопкою миші і скористайтеся пунктом контекстного меню Налаштувати віджет «Пейджер».
менеджер задач, де буде показано кнопки всіх відкритих вікон програм. Натискання однієї з цих кнопок переноситиме вікно програми на передній план поточного перегляду.
Використання комбінації клавіш Alt+Tab для перемикання вікон
Натискання клавіші Alt з одночасним натисканням клавіші Tab відкриє невеличке вікно зі списком піктограм всіх відкритих вікон. Повторне натискання клавіші Tab (якщо клавішу Alt не було відпущено) циклічно перемикатиме позначення піктограм. Після того, як обидві клавіші буде відпущено, поточне позначене вікно стане вікном переднього плану.
системний лоток, у якому ви побачите піктограми Klipper (програми для керування буфером обміну даними) і сповіщення про стан, зокрема стан мережевого з’єднання або стан заряду акумуляторів.
годинник. Якщо ви наведете вказівник миші на віджет календаря і клацнете лівою кнопкою миші або правою кнопкою миші, ви зможете змінити спосіб, у який на панелі буде показано дату і час.
віджет керування Плазмою для панелі. Якщо ви натиснете кнопку цього віджета, ви зможете змінити розміри та пропорції панелі, а також впорядкувати віджети, які показано на панелі.
4.3.1. Засіб для запуску програм Kickoff
На панелі засобу для запуску програм Kickoff містяться такі пункти:
Улюблене — список ваших улюблених програм та місць файлової системи. Щоб додати якусь програму або теку до цього списку, наведіть вказівник миші на її пункт, клацніть правою кнопкою миші і виберіть пункт додавання до улюблених. Початковий список складається з таких пунктів:
Переглядач інтернету — Konqueror, типовий переглядач інтернету, що встановлюється разом з KDE.
Системні параметри — програма, за допомогою якої ви зможете налаштувати вашу систему.
Менеджер файлів — програма, за допомогою якої ви зможете керувати файлами та теками на вашому комп’ютері. Типовою програмою для керування файлами у KDE є Dolphin
Програми — програми, встановлені у вашій системі, розподілені на такі групи:
Адміністрування
Розробка
Освіта
Ігри
Графіка
Інтернет
Звук і відео
Офіс
Параметри
Система
Інструменти
Пошук файлів та тек
Довідка
Особисті файли
Комп’ютер — відомості щодо вашого комп’ютера та посилання на важливі місця файлової системи та компоненти середовища, у якому комп’ютер працює.
Виконати команду… — за допомогою цього пункту ви зможете наказати системі виконати компонент програмного забезпечення за його назвою.
Домівка — ваша домашня тека, типове місце зберігання ваших документів та мультимедійних файлів.
Мережа — відомості щодо мережевих з’єднань, можливість змінити параметри з’єднань.
Корінь — коренева тека, яка містить всі інші файли і теки у файловій системі вашого комп’ютера.
Застереження
Не пересувайте і не вилучайте пункти з цієї теки, якщо не певні у наслідках ваших дій. Якщо ви пересунете або вилучите пункти цієї теки, ви можете пошкодити систему Fedora, аж до стану, коли система не зможе працювати у нормальному режимі.
Смітник — тека, у якій містяться файли і теки, які ви вилучили з вашої системи.
Нещодавно вжиті — програми і документи, якими ви нещодавно користувалися.
Вийти — пункти, пов’язані з різноманітними варіантами завершення або призупинення роботи у поточному сеансі.
Вийти — пункт завершення сеансу роботи без вимикання комп’ютера.
Замкнути — пункт, вибір якого призведе до продовження поточного сеансу, але з блокуванням екрана та запобіганням роботі за комп’ютером без попереднього введення пароля.
Перемкнути користувача — пункт, за допомогою якого роботу за комп’ютером може продовжити інший користувач системи без переривання сеансу роботи поточного користувача.
Сон зі збереженням на диск — пункт для збереження всіх даних з оперативної пам’яті на жорсткому диску з наступним присиплянням системи без завершення поточного сеансу роботи.
Перезавантажити — пункт перезавантаження вашої системи.
У цьому розділі розглянуто графічне середовище Xfce 4 у Fedora. Огляд буде набагато простішим, якщо спочатку розглянути загальну термінологію Xfce 4.
5.1. Середовище Xfce 4
Однією з причин вибору Xfce 4 може бути невелика кількість оперативної пам'яті комп'ютера чи ноутбука, при бажанні отримати функціональне графічне робоче середовище.
Середовище Xfce
Рисунок 5.1. Середовище Xfce
Екран середовища Xfce 4 поділено по вертикалі на дві області. Це:
робочий стіл.
панель меню.
Взаємне розташування цих двох областей можна змінити.
Робочий стіл займає більшу частину екрана. У лівому верхньому куті цієї області розташовано значки Домашній каталог, Файлова система та Смітник.
Панель меню розташовано внизу екрану. Ліворуч на панелі містяться декілька стандартних значків для запуску програм. Праворуч на панелі є декілька елементів (зліва направо): Область сповіщення, кнопка Смітник, Перемикач робочих областей, кнопка Показати робочий стіл, Годинник, та кнопки Перемикання користувача і Дія. Між цими двома наборами значків розташовано Список завдань.
У наступних розділах докладніше розглянуто панель меню та робочий стіл Xfce 4.
5.1.1. The Xfce 4 Menu Panel
Панель містить декілька кнопок запуску для часто вживаних програм. Для налаштовування такої кнопки клацніть на ній правою кнопкою миші та у контекстному меню виберіть Властивості.
У меню Програми міститься список усіх програм.
Командний рядок відкриває консоль.
Пункт Редактор відкриває загальний тестовий редактор Mousepad.
Пункт Файловий менеджер відкриває файловий менеджер Thunar.
Пункт Веб-оглядач відкриває популярний веб-оглядач Firefox.
У Області сповіщення виводяться сповіщення та аплети з різних програм, наприклад менеджер мережі та менеджер живлення.
Значок Смітник надає доступ до каталогу Trash.
Перемикач робочих областей дозволяє переходити між робочими областями. Типово налаштовано чотири робочі області.
Значок Показати робочий стіл призводить до мінімізації відкритих вікон і показу чистого робочого столу.
Годинник – звичайний годинник, який можна налаштувати, клацнувши на ньому правою кнопкою миші.
Switch User/Action are the buttons on which you click to switch to a different user, log out, restart, and shutdown Xfce.
Кнопка Програми складається з кількох компонентів:
Виконати програму...
Термінал
Менеджер файлів
Веб-оглядач
Параметри
Адміністрування
Стандартні
Розробка
Ігри
Графіка
Мультимедіа
Мережа
Офіс
Інше
Система
Кнопки Довідка, Про програму та Вийти.
Запущені програми відображаються у вигляді значків кнопок у середній частині панелі меню, відомої як Список завдань.
Вікно програм, яке має фокус вводу показується у вигляді не натиснутої кнопки. Зазвичай, вікно такої програми знаходиться згори усіх інших вікон на екрані. Щоб перемикнутись з однієї запущеної програми на іншу, у списку завдань натисніть на кнопці бажаної програми.
Також для перемикання між вікнами програм можна користуватись комбінацією клавіш Alt+Tab
При утриманні натисненою Alt натискаючи Tab можна перебирати вікна усіх відкритих програм одне за одним.
Годинник можна налаштувати, клацнувши правою кнопкою миші на годиннику у правій частині панелі і обравши Властивості. У властивостях можна:
змінити стиль годинника на аналоговий чи цифровий.
змінити формат показу годин – 12 чи 24 годинний форма.
змінити формат показу дати.
Щоб змінити зовнішній вигляд панелі, клацніть на ній правою кнопкою та виберіть Налаштувати панель.... Щоб додати нові пункти, клацніть правою кнопкою на області панелі, де не показуються запущені програми, та виберіть Додати новий пункт....
5.1.2. The Xfce 4 Desktop Area
Ще до додавання додаткових значків на робочий стіл, на ньому показуються три типових значка:
Домашній каталог – область, де типово зберігаються усі власні файли користувача, такі як музика, фільми та документи. Кожен користувач має свій власний домашній каталог, і типово користувач не має доступу до вмісту домашніх каталогів інших користувачів.
Файлова система – містить усі підключені до комп'ютера томи (або диски); доступ до всіх цих носіїв даних можна також отримати за допомогою пункту меню ПрограмиКерування файлами.
Застереження
Не пересувайте і не вилучайте пункти з цієї теки, якщо не певні у наслідках ваших дій. Якщо ви пересунете або вилучите пункти цієї теки, ви можете пошкодити систему Fedora, аж до стану, коли система не зможе працювати у нормальному режимі.
Смітник – тут зберігаються видалені файли. Файли у теці Смітник можна очистити клацнувши на її значку та обравши Очистити смітник.
Deleting Files Permanently
Для остаточного видалення файлу без проміжного переміщення у тему Смітник, при видаленні файлу утримуйте клавішу Shift.
При клацанні правою кнопкою миші на робочому столі виводиться меню дій робочого столу. Наприклад, обравши пункт Параметри робочого столу... дозволяють призначити фоновим малюнком якесь зображення чи фотографію.
When you insert or connect media such as a CD, DVD, hard drive, or flash drive, to your computer, the desktop enviroments in Fedora automatically recognizes the media and make it available for use. In GNOME, a Nautilus file manager window appears displaying the media's contents, and you can also find the media in the Activities overview by typing files in the search bar (it is listed under Places and Devices). On the KDE desktop an icon is placed in the bottom panel next to the pager.
У GNOME вам слід демонтувати носій перед його вилученням з комп’ютера. Щоб виконати вилучення, наведіть вказівник миші на піктограму пристрою, клацніть правою кнопкою миші і виберіть у контекстному меню пункт Відключити том або Витягнути, залежно від типу носія даних. Під час виконання цього процесу всі внесені до даних пристрою зміни буде записано на пристрій, що уможливить безпечне вилучення без втрати даних. Якщо ви вилучите пристрій без попереднього демонтування, дані може бути пошкоджено або втрачено.
There are several multi-media applications available for GNOME and KDE desktops. These applications run in either Fedora desktop environment. To install software packages not already installed, refer to Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. You can install applications either by using the PackageKit application or on the command line by using Yum.
6.1. Образи ISO
У різних настановах цієї глави ви зустрінетеся з терміном файли образів. Ми позначатимемо терміном файл образу (або образ диска) файл вмісту оптичного диска у форматі, визначеному Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO). Файл образів ISO зазвичай мають суфікс назви .iso. Частину «ISO» запозичено з назви файлова система ISO 9660, який використовують для компакт-дисків, але образ ISO може зберігати дані і файлової системи Universal Disk Format (UDF), оскільки стандарт UDF зворотно сумісний зі стандартом ISO 9660. У образі ISO містяться всі дані файлів, що зберігаються на компакт-диску або DVD. Ці дані зберігаються у нестиснутому форматі.
Окрім даних файлів, у образі містяться метадані файлової системи, зокрема код програми завантаження, структура файлової системи та атрибути файлів. У образах ISO не передбачено підтримки декількох доріжок, отже створити простий образ звукового компакт-диска, VCD та гібридного компакт-диска неможливо.
6.2. Запис компакт-дисків або DVD
У Fedora передбачено підтримку запису компакт-дисків та DVD. Ще означає, що ви можете записати файли на компакт-диск або DVD з метою створення резервних копій, перенесення файлів та іншою метою.
Потрібне обладнання
Не всі пристрої читання оптичних дисків (компакт-дисків або DVD) призначено для запису нових носіїв даних. Щоб перевірити, чи можна записувати диски за допомогою певного пристрою, погляньте на його передню панель. На ній має бути зазначено можливості пристрою. Крім того, ви можете пошукати дані щодо можливостей пристрою за його назвою у інтернеті. Але найпростішим способом є спроба запису диска: якщо програма показує, що диск не можна записати, ймовірно, проблема не у Fedora, — просто пристрій не підтримує запису дисків.
6.2.1. Використання Brasero у GNOME
Brasero is the default GNOME application for burning audio and video media. It can also be used to backup data or to burn an ISO image. To launch the program, go to the Activities overview. Enter the first few letters of the application's name, then click on the icon that appears or press Enter. Alternatively, look for the Brasero icon in Applications → Accessories.
When first launched, the left side of Brasero features buttons to create a new project. This can be an audio project, data project, video project, or it can be a project to copy a disk or burn an image. Once you choose a new project type, Brasero provides instructions for that project. For example, to burn and Audio CD, click the Audio Project button or select Project → New Project → New Audio Project. On the following screen click the plus icon to add open a file browser and select files for the project.
Після завершення вибору файлів виберіть образ або носій у нижній частині вікна програми і натисніть кнопку Записати.... Якщо ви бажаєте виконати запис на носій пізніше, ви можете зберегти проект і повернутися до нього згодом. Відповідні пункти можна знайти у меню Проект.
6.2.2. Використання K3b для запису дисків у KDE
K3b записано на портативний носій Fedora-KDE, але ця програма не встановлюється з портативного носія Gnome або за допомогою DVD. Якщо у вас немає доступу до мережі інтернет, ви можете встановити K3b за допомогою DVD Fedora. Після встановлення K3b у один з описаних вище способів, запустіть програму за допомогою пункту меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Звук та відео → K3b.
Після відкриття вікна програми у нижній його частині ви побачите кнопки дій:
Новий проект запису даних
Новий проект аудіо-КД
Копіювати носій...
Інші дії...
To add files to your K3b project, drag the files into the project pane at the bottom of the screen. Everything in this project pane is burned to your optical medium.
Після завершення вибору файлів та тек, які слід записати на диск, натисніть кнопку Записати. Якщо ви бажаєте записати диск пізніше, ви можете скористатися меню над панеллю списку файлів, щоб зберегти вашу роботу і повернутися до неї пізніше.
Щоб записати файл образу ISO, скористайтеся пунктом меню Інструменти → Записати образ. Вкажіть файл образу .iso, а потім натисніть кнопку Почати.
6.3. Створення придатного до завантаження носія USB
За допомогою програми liveusb-creator ви можете налаштувати носій USB на зберігання придатної до завантаження Fedora. За допомогою такого носія ви зможете запускати Fedora на комп’ютері без внесення змін на жорсткий диск комп’ютер, якщо цей комп’ютер здатен завантажуватися з носія USB і його налаштовано на таке завантаження.
To create a bootable copy of Fedora on USB media, you need:
a USB media device with at least 1 GB of free space works for most images but 2 GB of free space is strongly recommended. USB media often comes in the form of flash devices sometimes called pen drives, thumb disks, or keys; or as an externally connected hard disk device. Almost all media of this type is formatted as a vfat file system. You can create bootable USB media on media formatted as ext2, ext3, or vfat.
Запис образу на носій USB не пошкодить цей носій
Поточні дані, що зберігаються на носії, не буде пошкоджено, потреби у зміні таблиці розділів або повторному форматуванні носія не буде. Але, як завжди, вам варто створити резервну копію важливих даних перед виконанням відповідальних дій з дисками.
Нетипові носії USB
Іноді, якщо носій USB має незвичайну таблицю розділів або формат, спроба запису образу може завершитися невдачею.
The Fedora installation using the Fedora Live CD occupies about 1 GB. Beyond this, you might want to allocate space for Fedora to store files such as documents or software installations. These documents and programsare available to you every time you start a computer with this USB media device, since they are stored on the device itself and not on the computer to which it is attached. This feature is a major advantage of running Fedora from Live USB media rather than from a Live CD.
мати копію носія портативної Fedora або Fedora KDE на компакт-диску або інтернет-з’єднання. Програма liveusb-creator скопіює файли з носія портативної Fedora або Fedora KDE на компакт-диску для створення придатного до завантаження носія USB. Якщо у вас немає носія портативної системи Fedora або Fedora KDE на компакт-диску, liveusb-creator може звантажити образ компакт-диска з інтернету. Але оскільки такий образ компакт-диска є дуже великим файлом, такий підхід може видатися непрактичним, якщо ваш канал з’єднання з інтернетом є доволі вузьким.
мати програму liveusb-creator для Fedora або Microsoft Windows. Настанови щодо звантаження цієї програми наведено для кожної з операційних систем наведено у наступних розділах.
Виконайте настанови, наведені на сайті, і у самій програмі liveusb-creator для створення придатного до завантаження носія USB.
6.3.2. Створення образів USB у Fedora
To install liveusb-creator in GNOME, go to the Activities overview. Enter add into the search field, then select on the Add/Remove Programs icon that appears. Alternatively, look for the Add/Remove Programs icon in Applications → System Tools. This opens the Add/Remove Software application. Searching for liveusb-creator and install it by ticking on the box next to it and clicking on Apply.
Крім того, ви можете встановити програму за допомогою такої команди, відданої з командного рядка:
# yum install liveusb-creator
To open liveusb-creator, go to the Activities overview. Enter the first few letters of the application's name, then click on the icon that appears or press Enter. Alternatively, look for the liveusb-creator icon in Applications → System Tools. To create live USB media,
Введіть пароль користувача «root», коли програма надішле запит на нього.
Визначтеся, Використовувати наявний LiveCD і вкажіть його місце зберігання на вашому комп’ютері або Завантажити Fedora і виберіть файл зі спадного меню.
Виберіть Цільовий пристрій для встановлення Fedora, наприклад, флеш-диск USB.
Виберіть об’єм Постійного сховища. Цей об’єм Fedora використовуватиме для зберігання документів та інших файлів.
Після визначення всіх параметрів просто натисніть кнопку Створити Live USB, щоб розпочати процес.
Ці матеріали наведено для досвідчених користувачів. Тут ми припускаємо, що ви достатньо добре знайомі з командною оболонкою та маєте доволі непогані знання щодо термінології Linux. Ймовірно, ці знання вам не знадобляться для користування графічним середовищем Fedora, але можуть допомогти у поліпшенні знання системи та допоможуть вам виконувати складніші завдання з роботи у системі.
Встановіть у вашій системі пакунок «livecd-tools package» такою командою:
su -c 'yum -y install livecd-tools'
З’єднайте з комп’ютером ваш носій даних USB.
Визначте назву вашого пристрою з носієм USB. Якщо носій має мітку тому, шукайте його за назвою /dev/disk/мітка або скористайтеся findfs
su -c 'findfs LABEL="MyLabel"'
Якщо носій не має мітки тому або вона вам не відома, скористайтеся командою blkid або знайдіть потрібні дані у журналі /var/log/messages:
su -c 'less /var/log/messages'
Скористайтеся командою livecd-iso-to-disk, щоб записати образ ISO на носій:
su -c 'livecd-iso-to-disk the_image.iso /dev/sdX1'
Замініть sdX1 на назву пристрою розділу на носії USB. На більшості флеш-дисків або зовнішніх портативних жорстких дисків лише один розділ. Якщо це не так, і ви маєте справу з незвичайним розподілом диска, вам слід звернутися до інших джерел довідки.
У Fedora з’єднаннями з мережею інтернет та іншими типами мереж керує програма NetworkManager. Цією програмою можна скористатися для налаштування широкого діапазону інтерфейсів мережі та з’єднань, за допомогою яких ви отримаєте доступ до даних інтернету, локальної мережі (LAN) або віртуальної приватної мережі (VPN).
У більшості мереж NetworkManager здатен виконати більшу частину роботи з налаштовування у автоматичному режимі:
Для користування дротовим з’єднанням (Ethernet) зазвичай достатньо просто встромити кабель від вашого маршрутизатора до відповідного гнізда у корпусі комп’ютера.
Для бездротових мереж можна просто вибрати вашу мережу зі списку доступних мереж і вказати відповідний пароль.
У обох випадках ви зможете слідкувати за станом роботи мережі, мати доступ до різноманітних параметрів налаштування і налаштовувати інші типи з’єднань з мережею за допомогою аплету NetworkManager.
7.2. Користування аплетом NetworkManager у GNOME
NetworkManager автоматично запускається під час входу до стільничного середовища GNOME. Керувати ним можна за допомогою аплету NetworkManager, значок якого розташовано на верхній панелі, у правому верхньому куті робочого столу. За допомогою значка можна дізнатися про таке:
Чи з’єднано комп’ютер з дротовою мережею (якщо з’єднано, на значку буде показано кабель).
Чи з’єднано комп’ютер з бездротовою мережею. Якщо з’єднано, значок показуватиме концентричні смужки, довжина яких зростатиме знизу вгору. Колір смужок позначатиме потужність сигналу бездротової мережі: якщо всі смужки будуть білими, потужність сигналу є максимальною.
Чи з’єднано комп’ютер взагалі з якимись мережами. Якщо ні, буде показано дві піктограми комп’ютерів з білим хрестиком між ними.
Натискання значка NetworkManager відкриває контекстне меню. Кожний з розділів меню відповідає типу з’єднання, яке використовується вашим комп’ютером. Залежно від переліку доступних інтерфейсів, ви можете побачити:
Розділ, присвячений стану доступних інтерфейсів дротової мережі.
Розділ, присвячений стану доступних інтерфейсів бездротової мережі, які можна вмикати і вимикати за допомогою кнопки-перемикача. Якщо ваш комп’ютер з’єднано з бездротовою мережею, пункт цієї мережі буде позначено білою цяткою. Якщо доступу до жодної з бездротових мереж не буде, цей розділ не буде показано.
Розділ, присвячений стану доступних з’єднань мобільних широкосмугових мереж. Роботу з такими мережами може забезпечувати вбудований модем, з’єднаний мобільний телефон або USB-модем.
Розділ, присвячений стану доступних з’єднань віртуальних приватних мереж (VPN), якщо запис такого з’єднання було раніше створено.
За допомогою останнього розділу ви можете отримати доступ до додаткових параметрів налаштування натисканням кнопки Параметри мережі.
7.2.1. Встановлення з’єднання з бездротовою мережею
Щоб встановити з’єднання з бездротовою мережею:
Натисніть піктограму аплету NetworkManager, щоб викликати меню.
Переконайтеся, що кнопку Бездротове перемкнено у стан ❙.
Виберіть назву бездротової мережі, з якою слід встановити з’єднання зі списку доступних бездротових мереж.
Якщо програма попросить вас ввести пароль, введіть пароль до бездротової мережі, з якою слід встановити з’єднання. Програма автоматично запам’ятає пароль, отже вам доведеться вводити його для кожної з мереж лише один раз.
Якщо пароль буде підтверджено, а з’єднання буде успішно встановлено, на значку аплету NetworkManager ви побачите концентричні смуги. За потужністю сигналу можна буде слідкувати за допомогою кількості білих смуг на значку.
Чому не показано розділ щодо бездротових мереж?
Розділ бездротової мережі у меню NetworkManager буде показано, лише якщо Fedora буде виявлено принаймні один інтерфейс бездротової мережі (наприклад вбудовану картку роботи з бездротовими мережами або зовнішній USB-адаптер бездротової мережі), а також встановлено належний драйвер обладнання. До ядра Linux включено драйвери до широкого діапазону інтерфейсів бездротових мереж, у додатковому встановленні цих драйверів немає потреби. Інші драйвери не включено до ядра Linux, — ці драйвери слід отримати і встановити окремо. Драйверів до деяких інтерфейсів для Linux поки що не написано. Щоб ознайомитися з оновленим списком драйверів для Linux, будь ласка, відвідайте сторінку http://linuxwireless.org/en/users/Drivers.
Якщо у вас виникають проблеми з драйверами бездротових мереж, ви можете попросити учасників спільноти Fedora про допомогу на форумі: http://www.fedoraforum.org/.
7.2.2. Додаткові налаштування
Отримати доступ до додаткових параметрів і налаштувати нові мережі можна натисканням значка аплету NetworkManager з наступним вибором у контекстному меню пункту Параметри мережі. За допомогою вікна, яке буде відкрито, ви зможете виконати такі дії:
Натисніть пункт Дротове, щоб отримати докладну інформацію щодо вашого дротового з’єднання, зокрема дані щодо обладнання та IP-адрес. Ви також можете встановити додаткові параметри, зокрема параметри адрес IPv4 і IPv6, натисканням кнопки Параметри.... Крім того, ви можете визначити, чи виконуватиметься спроба встановлення з’єднання під час входу до системи і чи буде з’єднання доступним для інших користувачів системи.
Натисніть пункт Бездротове, щоб переглянути подібні дані щодо вашого бездротового з’єднання. За допомогою пункту Параметри... ви зможете встановити тип бездротової мережі, налаштувати параметри IPv4 і IPv6, а також вказати параметри захисту даних з’єднання. Крім того, ви можете визначитися, чи слід виконувати спробу з’єднання у автоматичному режимі під час входу до системи і чи слід надавати доступ до з’єднання іншим користувачам системи.
Натисніть пункт Проксі-сервер, щоб вказати параметри проксі-сервера мережі.
Натисніть кнопку +, розташовану у нижній частині лівої панелі, щоб додати нове з’єднання віртуальної приватної мережі (VPN). Після цього до списку доступних з’єднань буде додано новий пункт. Натисніть пункт створеного вами з’єднання і увімкніть або вимкніть його відповідно до ваших потреб. Натискання кнопки - призведе до вилучення пункту з’єднання.
Ви можете натиснути кнопку перемикача Aeroplane Mode у нижньому правому куті вікна параметрів мереж, щоб негайно вимкнути або увімкнути всі з’єднання мережі.
7.3. Користування аплетом KNetworkManager у KDE
Подібно до компонента середовища GNOME, у KDE передбачено графічний інтерфейс до програми NetworkManager, який називається KNetworkManager. Розробку цієї програми було розпочато компанією Novell. Її інтерфейс побудовано на компонентах бібліотеки Qt. Користування і налаштування цього плазмоїда подібне до користування і налаштування відповідника з GNOME.
Піктограма аплету KNetworkManager зазвичай розташовується у правій частині панелі. Натискання цієї піктограми відкриває меню, у якому буде ліворуч показано список всіх доступних інтерфейсів мережі, а також поточну мережу, з якою встановлено з’єднання. Праворуч буде показано список доступних мереж.
Натисніть кнопку Керувати з’єднаннями..., щоб відкрити сторінку модуля керування з’єднаннями з мережею. За допомогою цієї сторінки ви зможете додавати або редагувати параметри дротових, бездротових, мобільних широкосмугових мереж, мереж VPN та DSL на відповідних вкладках. Якщо доступу до певного типу інтерфейсу мережі немає, його вкладку буде показано сірим кольором.
7.3.1. Встановлення з’єднання з бездротовою мережею
Щоб встановити з’єднання з бездротовою мережею:
Натисніть піктограму аплету KNetworkManager, щоб викликати меню.
Позначте пункти Увімкнути роботу у мережі та Увімкнути бездротову мережу у нижньому лівому куті меню.
Виберіть пункт Інтерфейс WLAN зі списку Інтерфейси, розташованого ліворуч.
Виберіть назву мережі, з якою слід встановити з’єднання, за допомогою списку З’єднання, розташованого праворуч. Якщо у списку немає потрібної вам мережі, вам слід натиснути кнопку Більше..., щоб переглянути розгорнутий список мереж.
Якщо від програми надійде відповідний запит, введіть пароль. Крім того, вам ймовірно слід розблокувати KWalletManager, щоб пароль до мережі було збережено. Після цього ви можете визначитися, чи буде поле пароля автоматично заповнено під час кожної спроби встановлення з’єднання з мережею. Якщо ви користуєтеся KWalletManager вперше, програма попросить вас створити новий пароль для розблокування торбинки паролів KWalletManager.
Якщо пароль буде прийнято, а з’єднання успішно встановлено, піктограму KNetworkManager буде замінено з порожнього гнізда Ethernet на піктограму бездротового з’єднання. Кількість концентричних смужок на цій піктограмі позначатиме потужність сигналу бездротової мережі.
Чому не показано розділ щодо бездротових мереж?
Інтерфейси бездротової мережі (WLAN) буде показано у списку Інтерфейси, лише якщо Fedora буде виявлено принаймні один інтерфейс бездротової мережі (наприклад вбудовану картку роботи з бездротовими мережами або зовнішній USB-адаптер бездротової мережі), а також встановлено належний драйвер обладнання. До ядра Linux включено драйвери до широкого діапазону інтерфейсів бездротових мереж, у додатковому встановленні цих драйверів немає потреби. Інші драйвери не включено до ядра Linux, — ці драйвери слід отримати і встановити окремо. Драйверів до деяких інтерфейсів для Linux поки що не написано. Щоб ознайомитися з оновленим списком драйверів для Linux, будь ласка, відвідайте сторінку http://linuxwireless.org/en/users/Drivers.
Якщо у вас виникають проблеми з драйверами бездротових мереж, ви можете попросити учасників спільноти Fedora про допомогу на форумі: http://www.fedoraforum.org/.
7.4. Мобільна радіомережа
Одразу після того, як ви вставите картку, ви зможете налаштувати мобільне з’єднання з радіомережею. Докладний опис наведено нижче. Для багатьох моделей мобільних карток радіомереж у NetworkManager передбачено візуалізацію за допомогою аплету NM потужності стільникового сигналу та використаної технології. Програма може стежити за змінами у потужності сигналу та повідомляти керуванню модемами про зміни під час з’єднання. Таким чином, ви зможете дізнаватися про появу сигналу та роумінг.
Якщо у вас є адаптер Bluetooth і мобільний телефон (GPRS) з підтримкою Bluetooth DUN, ви можете встановити з’єднання між телефоном і комп’ютером. Якщо можливості вашого телефону та умови надання послуг телефонного зв’язку надають змогу це робити, ви можете скористатися NetworkManager для встановлення інтернет-з’єднання за допомогою вашого мобільного телефону. По-перше, з’єднайте ваш телефон з комп’ютером за допомогою аплету Керування Bluetooth на верхній панелі. На останній сторінці майстра з’єднання Bluetooth позначте пункт з написом Доступ до інтернету за допомогою вашого мобільного телефону. Після цього у меню аплету NetworkManager з’явиться пункт Мобільне широкосмугове.
Підтримувані мобільні мережі
Список підтримуваних пристроїв мобільних широкосмугових мереж можна знайти у розділі NetworkManager - Mobile Broadband , сайта gnome.org. Якщо ваш пристрій не підтримується, будь ласка, повідомте про це до списку листування, надавши дані щодо пристрою.
7.4.1. Встановлення з’єднання з мобільною радіомережею
Натисніть значок аплету NetworkManager і переконайтеся, що у контекстному меню є розділ Мобільне широкосмугове і що перемикач встановлено у стан ❙. Натисніть позначку з назвою вашого інтерфейсу мобільної широкосмугової мережі. У відповідь буде відкрито вікно майстра, який допоможе вам у налаштуванні, попросивши вказати дані щодо вашого надавача послуг. Зокрема, вам слід буде вказати:
Назва надавача послуг мобільного широкосмугового зв’язку
Назва вашого тарифного плану мобільного широкосмугого зв’язку
Назва точки доступу (APN), що відповідає тарифному плану
У вікні майстра ви побачите:
Сторінку інформації, за допомогою якої ви зможете вибрати мобільний пристрій для налаштування, якщо таких пристроїв декілька.
Сторінку, на якій ви можете вибрати країну постачальника послуг
Сторінку, на якій ви можете вибрати назву постачальника послуг
Сторінку резюме встановлених вами параметрів.
У списку немає мого постачальника послуг
Якщо у списку не буде вашого постачальника послуг або тарифного плану, ви можете надіслати додаткові дані до Bugzilla або Bugzilla Gnome. Розробникам потрібно знати назву вашого постачальника послуг, країну, у якій він працює, загальну назву тарифного плану та APN, яким ви користуєтеся.
7.4.2. Налаштування з’єднання з мобільною радіомережею
Введіть ваші дані щодо з’єднання з мобільною радіомережею у вкладки вікна.
На вкладці Мобільні широкосмугові можна вказати телефонний номер для встановлення сеансу обміну даними PPP з заснованою на GSM мобільною мережею. Здебільшого, це поле можна не заповнювати: номер APN буде вибрано автоматично у разі потреби. На цій же вкладці слід вказати ім’я користувача і пароль, якщо такі потрібні для встановлення з’єднання. Зауважте, що для встановлення з’єднання багато постачальників послуг не потребують імені користувача або приймають будь-яке ім’я користувача.
За допомогою вкладки Параметри PPP можна налаштувати способи розпізнавання та стискання даних. Здебільшого, потреби у зміні типових параметрів немає, — PPP-сервери постачальників послуг можуть використовувати будь-які способи розпізнавання. Типово шифрування даних, що передаються між комп’ютерами не здійснюється, але ви можете налаштувати його за допомогою цієї вкладки.
За допомогою вкладки Параметри IPv4 можна налаштувати параметри інтернет-з’єднання автоматично (типовий варіант), автоматично для адрес, але вручну для параметрів DNS або повністю вручну.
7.5. Редагування параметрів IPv4 та IPv6
NetworkManager налаштовує параметри IPv4 і IPv6 у вашій мережі автоматично, але іноді все ж варто виконати редагування вручну. Ви можете внести зміни до таких параметрів:
Автоматично (DHCP): якщо буде вказано цей спосіб, всю роботу за вас спробує виконати NetworkManager (типовий варіант)
Автоматично (DHCP, лише адреса): якщо буде вказано цей спосіб, буде використано лише автоматичне DHCP, у полі Сервери DNS має бути вказано принаймні одну адресу IP.
Вручну: якщо буде вказано цей спосіб, програма використовуватиме статичне адресування IP, у полі Сервери DNS має бути вказано принаймні одну адресу IP.
Лише місцевий: якщо буде вказано цей спосіб, з інтерфейсом буде пов’язано локальну адресу у діапазоні 169.254/16.
Спільний з іншим комп'ютерами: якщо буде вказано цей спосіб (тобто, якщо це з’єднання надаватиме доступ до мережі іншим комп’ютерам), інтерфейс буде прив’язано до адреси у діапазоні 10.42.x.1/24, буде запущено сервери DHCP та переспрямування DNS, а інтерфейс буде пов’язано за допомогою NAT з поточним типовим мережевим з’єднанням.
Сервери DNS: список серверів DNS. У разі вибору способу Автоматично (DHCP) ці сервери DNS буде додано до списку (якщо такий буде надано), отриманого внаслідок автоматичного налаштування. Список серверів DNS не можна використовувати для встановлення з’єднання у способи Спільний з іншим комп'ютерами та Лише місцевий, оскільки за їх використання немає основної мережі. Якщо буде вибрано способи Автоматично (DHCP, лише адреса) або Вручну, для встановлення з’єднань використовуватимуться лише вказані сервери DNS.
Домени пошуку: список доменів DNS-пошуку. У разі вибору способу Автоматично (DHCP) ці домени пошуку буде додано до списку (якщо такий буде надано), отриманого внаслідок автоматичного налаштування. Домени пошуку не можна використовувати для встановлення з’єднання у способи Спільний з іншим комп'ютерами та Лише місцевий, оскільки за їх використання немає основної мережі. Якщо буде вибрано способи Автоматично (DHCP, лише адреса) або Вручну, для встановлення з’єднань використовуватимуться лише вказані домени пошуку.
Маршрути...: таблиця переспрямування або маршрутизації. Всі структури IPv4-маршрутів складаються з 4 32-бітових значень: спочатку вказують Адресу мережі призначення у форматі IPv4; далі, Маску мережі призначення, далі, Шлюз наступного рівня, якщо такий є, далі, Метрику маршруту. У разі використання способу Автоматично (DHCP) вказані маршрути буде додано до списку, повернутого внаслідок автоматичного налаштування. Маршрути не можна використовувати у режимах Спільний з іншим комп'ютерами та Лише місцевий. 363
ID клієнта DHCP: комп’ютер у локальній мережі, яким сервер DHCP може скористатися для налаштування створення DHCP та зміни параметрів.
7.6. NetworkManager у командному рядку
Для тих користувачів, які надають перевагу керуванню за допомогою командного рядка, у Fedora передбачено два нових інструменти керування мережами за допомогою NetworkManager з командного рядка.
7.6.1. nmcli
nmcli — консольна команда, за допомогою якої ви зможете керувати NetworkManager з термінала. Формат команди nmcli такий: nmcli [ПАРАМЕТРИ] ОБ’ЄКТ { КОМАНДА | help }.
ПАРАМЕТРИ: надають змогу переглянути дані у скороченому (-t) або повному (-p) режимі.
ОБ’ЄКТ: об’єктом може бути nm (стан NetworkManager), con (з’єднання NetworkManager) або dev (пристрої, якими керує NetworkManager)
КОМАНДА: дія над ОБ’ЄКТОМ
Віддайте команду nmcli ОБ’ЄКТ help, щоб переглянути список можливих дій. Наприклад, якщо ОБ’ЄКТОМ є nm, КОМАНДОЮ буде:
nmcli nm help
Використання: nmcli nm { КОМАНДА | help }
КОМАНДА := { status | sleep | wakeup | wifi | wwan }
status
sleep
wakeup
wifi [on|off]
wwan [on|off]
Отже, віддавши команду nmcli nm status, ми побачимо:
Запуск NM: запущено
Стан NM: з’єднано
Бездротове обладнання NM: увімкнено
Бездротовий зв’язок NM: увімкнено
Обладнання WWAN NM: увімкнено
WWAN NM: увімкнено
Докладніші відомості викладено на сторінці довідника: man nmcli.
7.6.2. nm-tools
За допомогою програми nm-tool можна отримати дані щодо NetworkManager, інтерфейсів мережі та бездротових мереж. Приклад:
У Fedora типовим веб-браузером (програмою для перегляду інтернету) є Mozilla Firefox, якщо ви користуєтеся GNOME, і Konqueror, якщо ви користуєтеся KDE. Ці програми призначено для роботи у інтернеті. У дистрибутиві є багато інших програм, ви можете обрати будь-яку з тих, які вам подобаються. Прикладом невибагливої до ресурсів програми є Dillo, у консолі можуть працювати lynx, w3m і elinks.
Окрім того, що Firefox і Konqueror сумісні зі стандартами інтернету, у них передбачено розширені функціональні можливості. У цій главі ми спробуємо познайомити вас з найпопулярнішими можливостями та надати посилання на докладніші описи.
Крім того, інтернетом можна скористатися для передавання файлів. У цій главі ми розповімо про різноманітні способи використання для цього програм з графічним інтерфейсом та програм, які працюють на основі командного рядка. Якщо ви бажаєте здійснити передавання файлів електронною поштою, будь ласка, зверніться до розділу Розділ 9, Спілкування. Пересилання електронною поштою часто кращий вибір для файлів меншого розміру, зокрема зображень і документів.
8.1. Перегляд веб-сторінок
Firefox and Conqueror are the suggested web browsers for most users. If you require a more lightweight browser (especially if you are using a slower system), you may want to try Dillo. If you are using the command line, then you may want to use lynx, w3m, or elinks. None of these programs are installed in Fedora by default, but can be installed using the instructions in Розділ 18, Керування програмним забезпеченням.
8.1.1. Користування Firefox
Щоб запустити Firefox у GNOME, натисніть напис Діяльність, щоб відкрити панель огляду різновидів діяльності, а потім натисніть значок Firefox на панелі, розташованій ліворуч. Типово, цей значок розташовано вгорі. Наведіть вказівник миші на значок, щоб побачити назву програми.
У Firefox передбачено набагато більше можливостей, ніж ми можемо описати у цьому короткому огляді. Докладніші відомості щодо Firefox можна знайти на сайті Mozilla Firefox: http://www.mozilla.org/support/firefox/.
8.1.1.1. Navigating the Web
Fedora starts Firefox with a default home page that has links to useful Fedora-related sites. Navigate to other web pages by typing the web address – also called the uniform resource locator, or URL – into the long navigation bar across the top of the Firefox window, replacing http://start.fedoraproject.org.
Якщо ви не знаєте точної адреси URL, введіть ключове слово (або декілька ключових слів) у поле панелі пошуку, розташованої праворуч від панелі навігації, а потім натисніть клавішу Enter. Рушій пошуку, який буде використано для виконання пошуку адреси, можна змінити наведенням вказівника миші на логотип пошукового рушія на панелі пошуку з наступним клацанням лівою кнопкою миші. У відповідь програма покаже вам список варіантів, зокрема Google, Вікіпедія (uk), Яндекс, hotline.ua, I.UA і <META>.
Подібно до інших переглядачів інтернету, у Firefox передбачено можливість збереження адреси веб-сторінки для пришвидшення подальших її відвідувань додаванням сторінки до списку закладок. Щоб створити закладку на сторінці, яку ви переглядаєте, натисніть комбінацію клавіш Ctrl+D. Для керування закладками скористайтеся меню Закладки, розташованим у верхній частині вікна Firefox. Крім того, ви можете створити живу закладку (у термінах цієї програми стрічку), яка у автоматичному режимі слідкуватиме за оновленнями сторінки за допомогою подачі RSS або Atom. Якщо на певній сторінці є така подача, у правій частині панелі адреси буде показано жовтогарячу піктограму. Після наведення вказівника миші на цю піктограму і клацання лівою кнопкою миші буде показано попередній перегляд подачі. Ви зможете вибрати спосіб, у який ви бажали б оформити підписку на подачу.
Feed Readers
У Firefox передбачено декілька варіантів оформлення інтернет-підписки на подачі, зокрема Bloglines, My Yahoo і Google Reader, а також власні живі закладки Firefox. Крім того, ви можете скористатися окремою програмою для читання подач, наприклад, Akregator.
8.1.1.2. Вкладки
Відкрити нову вкладку у вікні програми можна за допомогою натискання комбінації клавіш Ctrl+T. Програма створить порожню сторінку і покаже нову панель під панеллю навігації, — на цій панелі буде показано всі відкриті вкладки. За допомогою цієї панелі ви зможете клацанням лівою кнопкою миші відкривати бажану вкладку. Закрити вкладку можна або за допомогою контекстного меню вкладки, яке викликається клацанням правою кнопкою миші на заголовку вкладки, або натисканням червоної кнопки з хрестиком на заголовку вкладки.
Якщо вкладок стане багато, вибрати потрібну вкладку стане складно. Щоб спростити такий вибір, скористайтеся кнопкою зі стрілочкою, розташованою у правій частині панелі вкладок. Натисніть цю кнопку, щоб відкрити список всіх відкритих вкладок. Перейти до бажаної вкладки можна натисканням відповідного пункту у списку.
8.1.1.3. Розширення
Типовий Firefox є помірно швидкою і помірно вибагливою до ресурсів системи програмою для перегляду інтернету. Через це деяких з можливостей інших програм у типовому комплекті просто немає. Команда розробників Firefox розв’язала цю проблему створенням програми таким чином, щоб до неї просто було створювати і інтегрувати розширення, які додають нові можливості до типової програми.
Керувати і встановлювати розширення, додатки і теми можна за допомогою пункту меню Інструменти → Додатки. Нові розширення можна знайти на сайті додатків Mozilla Firefox за адресою https://addons.mozilla.org/uk/firefox/. Щоб встановити розширення з сайта, перейдіть за посиланням з міткою Додати до Firefox, а потім у відповідь на запит натисніть кнопку Встановити зараз.
Themes, Plug-ins and Search Engines
Крім того, можливості Firefox можна розширити за допомогою додавання нових записів рушіїв пошуку на панель пошуку, встановлення нових тем для зміни вигляду вікна програми та встановлення нових додатків, за допомогою яких програма здатна використовувати Java та інші веб-технології. Всі ці додаткові елементи можна знайти на сайті додатків Mozilla Firefox.
8.1.2. Користування Konqueror
Щоб запустити Konqueror у KDE, скористайтеся пунктом меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Інтернет → Переглядач інтернету. Щоб запустити Konqueror у GNOME, скористайтеся пунктом меню Програми → Інтернет → Konqueror.
Konqueror on the GNOME and Xfce Desktops
Konqueror is installed by default with the KDE desktop, but not the GNOME or Xfce desktops. If you want to use Konqueror on the GNOME or Xfce desktops, install it first. Refer to Розділ 18, Керування програмним забезпеченням for instructions on adding new software to your system.
8.2. Transferring Files
Додаткові можливості
Ці матеріали наведено для досвідчених користувачів. Тут ми припускаємо, що ви достатньо добре знайомі з командною оболонкою та маєте доволі непогані знання щодо термінології Linux. Ймовірно, ці знання вам не знадобляться для користування графічною стільницею Fedora, але можуть допомогти у поліпшенні знання системи та допоможуть вам виконувати складніші завдання з роботи у системі.
У Fedora передбачено декілька програм для передавання файлів між комп’ютерами у локальній мережі (або у інтернеті). Одним з найпоширеніших способів передавання файлів є протокол передавання файлів (File Transfer Protocol або FTP). Існує декілька програм з графічним інтерфейсом, призначених для користування FTP, зокрема FileZilla і gFTP. Крім того, ви можете скористатися інструментами командного рядка ftp, lftp і sftp.
Security Issues with FTP
If you are transferring files over a public network (such as the Internet), you may not want to use FTP. FTP transfers can be easily intercepted, and FTP data is not encrypted. For enhanced security, use SFTP, which encrypts your data over SSH.
8.2.1. Користування FileZilla
FileZilla — програма з простим графічним інтерфейсом, за допомогою якої ви зможете скористатися протоколом FTP для передавання файлів мережею та інтернетом. Подібно до багатьох програм FTP, вікно програми поділено на дві важливі панелі: панель перегляду файлової системи вашого локального комп’ютера та панель перегляду файлів, що зберігаються на віддаленому комп’ютері. Ви можете перейти до потрібного вам файла файловою системою віддаленого сервера, перетягнути і скинути його позначку до теки на вашому комп’ютері, щоб перенести потрібні вам дані.
Докладніше про встановлення FileZilla, можна дізнатися з розділу Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Встановити FileZilla можна або за допомогою PackageKit, або за допомогою командного рядка за допомогою Yum. Докладніше про FileZilla можна дізнатися з сайта http://filezilla-project.org/.
Робота з FTP за допомогою переглядачів інтернету
Якщо ви не маєте наміру надсилати файли, лише отримувати їх, ви можете скористатися Firefox, Konqueror або іншою програмою для перегляду інтернету. Просто перейдіть за адресою сервера ftp за допомогою панелі адреси і переконайтеся, що для передавання даних буде використано протокол FTP. Зазвичай, достатньо ввести щось подібне до ftp://ftp.server.com, де ftp.server.com слід замінити на адресу потрібного вам сервера FTP.
8.2.1.1. Встановлення з’єднання з сервером
Щоб встановити з’єднання з FTP-сервером за допомогою FileZilla, вам слід додати запис сервера до вашого списку Керування сайтами. Відкрити діалогове вікно керування сайтами можна у три способи:
Скористатися пунктом меню Файл → Керування сайтами
Натиснути першу піктограму ліворуч на панелі інструментів
Скористатися клавіатурним скороченням Ctrl+S
Натисніть кнопку Новий сайт після відкриття вікна Керування сайтами. У пункті списку Мої сайти (розташованого у лівій частині діалогового вікна) введіть назву, за якою вам буде просто знайти новий сервер у списку. Ця назва не обов’язково має містити якісь технічні елементи: ви можете вибрати будь-яку зручну для вас назву.
On the right side of the dialog box, enter the following information:
Вузол
This is the address of the server. If the server has a URL (such as ftp.server.com), you can type it in here. If you do not have a this, type in the IP address. An IP address is of the form A.B.C.D, where A, B, C, and D are integer values between 0 and 255 (inclusive).
Порт
Вводити номер порту у це поле слід, лише якщо з’єднання з сервером слід встановлювати не на типовому порті (порті 21 для FTP, порті 22 для SFTP).
Тип сервера
Виберіть один з варіантів: FTP, SFTP, FTPS або FTPES. Зауважте, що у цьому розділі ми обговорюватимемо лише FTP і SFTP.
Тип входу
This field allows you to choose how to authenticate with the server. This information should be provided to you by the server administrator.
Користувач, Пароль, Обліковий запис
Ці поля буде активовано, лише якщо ви виберете відповідний тип входу. Якщо поля буде активовано, вам слід ввести у них ім’я користувача, пароль та назву облікового запису на віддаленому сервері.
Коментарі
Вміст цього поля не має технічного призначення. Тут ви можете вказати ваші нотатки щодо сервера.
Після заповнення полів натисніть кнопку Гаразд, щоб закрити вікно керування сайтами, або кнопку З’єднати, щоб наказати програмі закрити вікно керування сайтами і з’єднатися з сервером FTP негайно. Якщо ви натиснете кнопку Скасувати, всі внесені вами зміни буде відкинуто, а діалогове вікно буде закрито.
Щоб встановити з’єднання з сервером зі списку серверів вже доданих до «Керування сайтами», відкрийте вікно «Керування сайтами» і наведіть вказівник миші на пункт сервера, з яким слід встановити з’єднання, клацніть лівою кнопкою миші, а потім натисніть кнопку З’єднатися.
8.2.1.2. Передавання файлів
Після встановлення з’єднання на верхній панелі (здебільшого) буде показано повідомлення стану. Крім того, на правій панелі перегляду буде показано вміст відповідного каталогу.
Щоб передати файл, просто перетягніть його позначку з однієї панелі перегляду і скиньте її на іншу панель. Щоб розірвати з’єднання з сервером натисніть комбінацію клавіш Ctrl+D або скористайтеся пунктом меню Сервер → Роз’єднатися.
8.2.2. Робота з FTP у командному рядку
Щоб скористатися програмою ftp, введіть за допомогою командного рядка команду ftp. У результаті виконання команди ви потрапите до оболонки FTP, запрошення якої виглядає десь так:
ftp>
Введіть help, щоб переглянути список команд. За допомогою команди help назва_команди можна переглянути простий опис відповідної команди. У цьому підручнику ми розглянемо лише частину цих команд. Докладніше про команди можна дізнатися зі сторінки довідника (man) програми ftp.
8.2.2.1. Встановлення з’єднання з сервером FTP
Для встановлення з’єднання з сервером FTP скористайтеся командою open. Синтаксично команда має бути такою openftp.server.com порт, де ftp.server.com — адреса сервера, з яким слід встановити з’єднання. Порт слід вказувати, лише якщо ви встановлюєте з’єднання на порті з нетиповим номером (типовим є номер 21). Крім того, ви можете встановити з’єднання одразу під час запуску програми ftp. Щоб зробити це, скористайтеся командою у форматі ftp ftp.server.com порт, де параметр порту не є обов’язковим.
8.2.2.2. Звантаження і надсилання файлів
FTP використовують для звантаження файлів з відкритих серверів. Для звантаження скористайтеся командою get файл, де файл — назва або шлях до файла, який ви бажаєте звантажити. Для того, щоб дізнатися про каталог у якому працює програма, скористайтеся командою pwd. За допомогою команди ls можна переглянути список всіх файлів у поточному каталозі. Для зміни каталогу скористайтеся командою cd.
Щоб надіслати файл на сервер, скористайтеся командою put файл, де файл — це назва або шлях до файла, який ви бажаєте надіслати. Переглянути список всіх файли у поточному каталозі (не на віддаленому сервері), скористайтеся командою lcd. Крім того, ви можете скористатися командою lcd каталог, щоб перейти до іншого каталогу на локальному комп’ютері.
8.2.2.3. Робота з SFTP у командному рядку
Secure FTP (SFTP) — це версія FTP з шифруванням даних. За її використання з’єднання з віддаленим сервером відбувається за допомогою шару безпеки сокетів на основі SSH. Це означає, що ця версія є набагато безпечнішою за традиційний FTP. Клієнтську частину протоколу можна запустити командою sftp. Синтаксис команд подібний до синтаксису команд FTP.
8.2.2.4. Безпечне копіювання (SCP)
Ще одним варіантом передавання файлів між комп’ютерами за допомогою SSH є scp. У scp передбачено підтримку тих самих синтаксичних конструкцій, що і у звичайній команді копіювання (cp), але відмінність полягає у тому, що ви можете вказувати адреси файлів на віддалених серверах. Нижче наведено приклад використання scp для надсилання файла на віддалений сервер.
Fedora можна скористатися для надсилання електронної пошти і спілкування у режимі реального часу з співрозмовниками з усього світу у службах миттєвого обміну повідомленнями або кімнатах балачки. У GNOME для надсилання електронної пошти (електронних листів) типово використовують Evolution. Крім того, Evolution можна скористатися для керування особистими даними (подібний клас програм англійською називається «personal information manager» або PIM). За допомогою цієї програми ви можете вести календар, керувати списком завдань та вести адресну книгу з записами контактів.
У KDE для надсилання електронної пошти типово використовують KMail. KMail не є програмою для ведення календаря. Програма-особистий органайзер, яку призначено для ведення календаря, називається KOrganizer. Ця програма, як і KMail є частиною комплексу програм KDE PIM. Оболонка всіх цих програм називається Kontact. Ця програма є спільним інтерфейсом до KMail, Korganizer та інших програм KDE PIM (які загалом є потужнішими за Evolution у GNOME).
Thunderbird — клієнтська програма роботи з електронною поштою з відкритим кодом, розробкою якої переймалася Mozilla. Для програми створено безліч розширень, які зберігаються у бібліотеці додатків, подібній до бібліотеки додатків Mozilla Firefox. Claws Mail — невибаглива до ресурсів клієнтська програма електронної пошти та програма для читання груп новин, можливості якої також розширюються додатками. Типова Claws Mail підтримує роботу лише з повідомленнями електронної пошти у форматі звичайного неформатованого тексту.
Empathy і Kopete кур’єрами повідомлень (клієнтськими частинами служб миттєвого обміну повідомленнями). За допомогою цих програми ви зможете спілкуватися з людьми у режимі реального часу на серверах AIM, Yahoo! Messenger та Gmail. XChat є типовою програмою з графічним інтерфейсом у Fedora (GNOME) для спілкування у IRC. Типовою клієнтською програмою IRC у KDE є Konversation. ChatZilla — клієнтська програма IRC, яку можна встановити і якою можна користуватися за допомогою веб-браузера FireFox. Всі ці клієнтські програми здатні встановлювати з’єднання з серверами IRC, де люди з усього світу обговорюють цікаві для них питання у окремих кімнатах балачки.
9.1. Evolution
Evolution є повноцінною програмою для роботи з електронною поштою. Окрім клієнтської частини для роботи з електронною поштою, у Evolution передбачено органайзер, календар, список завдань та адресну книгу для записів ваших контактів. Докладнішу документацію до програми Evolution за адресою: http://www.gnome.org/projects/evolution/documentation.shtml
9.1.1. Налаштування Evolution
Щоб встановити параметри облікового запису електронної пошти, виконайте такі дії:
Щоб запустити Evolution у GNOME, натисніть напис Діяльності на верхній панелі для відкриття панелі «Діяльності», натисніть піктограму Evolution на панелі значків або введіть перші декілька літер назви програми і натисніть клавішу Enter.
Під час першого запуску програми буде відкрито вікно майстра Помічник встановлення Evolution. Після появи початкового вікна вітання ви зможете відновити дані Evolution з резервної копії або натиснути кнопку Далі, щоб продовжити налаштування і відповісти на питання щодо параметрів вашого постачальника послуг інтернету або служби електронної пошти.
У вікні Особистих даних вам слід ввести відомості щодо облікового запису, зокрема Ім’я, Організації та Адресу ел.пошти. Крім того, у формі передбачено поле Зворотна адреса, за допомогою якого ви можете вказати, що отримувачі пошти з цього облікового запису можуть відповідати на адресу електронної пошти, відмінну від тієї, звідки надіслано повідомлення.
Для заповнення сторінок Отримання пошти і Відсилання пошти вам знадобляться відомості від вашого постачальника послуг електронної пошти. У спадному меню ви знайдете багато пунктів типів серверів (протоколів). Найпоширенішими протоколами, що використовуються для отримання електронної пошти, є IMAP і POP. Якщо ваш постачальник послуг підтримує IMAP, виберіть у полі Тип сервера варіант IMAP, а потім виберіть метод шифрування на панелі Безпека.
Щоб додати новий обліковий запис або змінити параметри поточного облікового запису, відкрийте діалогове вікно параметрів програми за допомогою пункту меню Правка → Параметри. У цьому діалоговому вікні натисніть кнопку Додати, щоб запустити майстер Помічник з облікових записів Evolution.
9.1.2. Користування Evolution
У Evolution ви можете створювати, зберігати і надсилати електронну пошту натисканням відповідних кнопок, розташованих на верхній панелі інструментів. Якщо ви наведете вказівник миші на піктограму такої кнопки і затримаєте його там, програма покаже контекстну підказку щодо призначення кнопки. Крім того, ви можете скористатися спадними меню для вибору потрібної дії, а також скористатися клавіатурними скороченнями дій. Серед можливих дій створення нових повідомлень електронної пошти, надсилання або отримання повідомлень електронної пошти з черги, створення відповіді на лист електронної пошти до окремого дописувача або до всіх отримувачів, друк повідомлення, вилучення повідомлення або перехід до наступного чи попереднього повідомлення у теці. Крім того, передбачено кнопки для позначення небажаних та бажаних повідомлень.
Не пропустіть важливих повідомлень
Регулярно перевіряйте вміст вашої теки Спам (небажана кореспонденція) під час роботи з Evolution і, якщо потрібно, позначайте повідомлення, як такі, що Не є спамом. Evolution автоматично навчатиметься за вашими діями визначенню небажаних повідомлень.
У лівій нижній частині вікна Evolution розташовано кнопки перемикання з типових завдань обробки електронної пошти на інші завдання, зокрема роботу з записами контактів, календарем, нотатками та записами завдань. Після вибору якогось з цих компонентів програми Evolution панель інструментів програми, розташовану у верхній частині вікна, буде змінено відповідно до пунктів найпоширеніших дій у відповідному компоненті.
Використання записів контактів у повідомленнях
Під час читання повідомлення електронної пошти ви можете навести вказівник на адресу електронної пошти відправника, клацнути правою кнопкою миші і вибрати у контекстному меню пункт Додати до адресної книги.... Після цього відповідний запис буде додано до ваших записів контактів. Під час надсилання повідомлення електронної пошти натисніть кнопку Кому: або Копія:, щоб обрати отримувача серед збережених записів ваших контактів.
Щоб налаштувати параметри вашого облікового запису електронної пошти, вам знадобляться дані щодо облікового запису, які може надати постачальник послуг електронної пошти або служба реєстрації безкоштовних електронних скриньок.
Відкрийте вікно Thunderbird:
у GNOME відкрийте панель «Діяльності». Введіть декілька перших літер назви програми, а потім клацніть на значку програми або натисніть клавішу Enter. Іншим варіантом запуску є вибір значка Thunderbird у списку Програми → Інтернет.
у KDE скористайтеся пунктом меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Інтернет → Пошта/Новини.
Під час першого запуску Thunderbird буде відкрито вікно Майстра облікових записів, за допомогою якого ви зможете налаштувати ваш обліковий запис. Якщо вікно Майстра облікових записів не буде відкрито, скористайтеся пунктом меню Файл → Новий → Обліковий запис пошти... головного вікна програми, щоб відкрити вікно майстра.
Заповніть поля імені, адреси електронної пошти і пароля, а потім натисніть кнопку Далі.
Thunderbird спробує визначити параметри вашого облікового запису у автоматичному режимі. Якщо автоматичне виявлення буде успішним, поля вікна буде заповнено параметрами вашого облікового запису.
Якщо Thunderbird не вдається автоматично визначити параметри облікового запису, введіть назви серверів Вхідної та Вихідної пошти. Виберіть протокол, POP або IMAP, і відповідний параметр безпеки, якщо така використовується. Натисніть кнопку «Повторно перевірити налаштування».
Якщо Thunderbird вдалося визначити параметри вашого облікового запису, скористайтеся пунктом Створити обліковий запис. Після цього Thunderbird з’єднається з сервером для звантаження ваших повідомлень електронної пошти.
Якщо звантаження зазнає невдачі, причиною цього може бути те, що ваш обліковий запис електронної пошти потребує безпечного з’єднання. У такому разі скористайтеся пунктом меню Правка → Параметри облікового запису → Параметри сервера і визначте варіант забезпечення безпеки. Часто таким варіантом є SSL, але ці відомості має бути надано вам службою електронної пошти, якою ви користуєтеся.
9.2.2. Пересування ваших даних профілю Thunderbird з Windows у Fedora
Тека даних профілю Thunderbird містить ваші повідомлення електронної пошти, адреси і параметри програми. Щоб пересунути дані вашого профілю з Windows до Fedora, слід скопіювати теку даних на компакт-диск або DVD, картку пам’яті або портативний носій. Якщо ви налаштували у Thunderbird декілька облікових записів, їх також можна пересунути, по одному за раз, відповідно до таких кроків дій:
Пошук теки з даними вашого профілю
У Windows 2000 або Windows XP перейдіть до відповідної теки за допомогою такої послідовності пунктів Пуск → Мій комп’ютер → Локальний диск (C:) → Documents and Settings → Назва вашого облікового запису користувача → Application Data → Thunderbird → Profiles. Тека даних профілів має назву, подібну до xxxxx.default, де xxxxx є випадковою послідовністю цифр і літер.
Якщо вам не вдається знайти теку Application Data
Якщо вам не вдається знайти теку Application Data, скористайтеся пунктом меню програми «Провідник» Інструменти → Параметри теки → Перегляд і позначте пункт Показувати приховані файли і теки.
Якщо ви не можете знайти теку, скористайтеся пунктом меню: Пуск → Виконати, введіть %AppData% і натисніть клавішу Enter.
У Windows Vista перейдіть до відповідної теки за допомогою такої послідовності пунктів Пуск → Комп’ютер → C: → Users → Назва вашого облікового запису користувача → AppData → Roaming → Thunderbird → Profiles. Тека даних профілів має назву, подібну до xxxxx.default, де xxxxx є випадковою послідовністю цифр і літер.
Якщо вам не вдається знайти теку Application Data
Якщо вам не вдається знайти теку Application Data, послідовно скористайтеся пунктами Пуск → Панель керування → Класичний вигляд → Параметри тек → Перегляд і позначте пункт Показувати приховані файли і теки.
Якщо ви не можете знайти теку, скористайтеся пунктом меню: Пуск, введіть %AppData% у поле Почати пошук і натисніть клавішу Enter.
Копіювання теки даних вашого профілю на портативний носій даних
Наведіть вказівник миші на позначку теки даних профілю, клацніть правою кнопкою миші і виберіть пункт Надіслати на → Компакт-диск/DVD або картку пам’яті. Після цього натискайте кнопку Назад, аж доки ви не перейдете до сторінки Мій комп’ютер і переконайтеся, що теку збережено на портативний носій.
Копіювання теки даних вашого профілю до системи Fedora
Спочатку налаштуйте ваш обліковий запис електронної пошти або облікові записи електронної пошти
Щоб пересунути теку у систему Fedora вам потрібно створити відповідний обліковий запис або відповідні облікові записи електронної пошти у Thunderbird, встановленому у системі Fedora. Після налаштування відповідних облікових записів Thunderbird створить теки даних профілів цих облікових записів. Якщо такої теки не буде створено, вам нікуди буде скопіювати теку з вашого портативного носія даних. Додаткові відомості можна отримати з розділу Розділ 9.2.1, “Налаштування Thunderbird”.
Відкрийте теку даних профілів Thunderbird у Fedora:
У GNOME відкрийте панель «Діяльності» і натисніть значок Файли на панелі значки або введіть Files у поле для пошуку і натисніть клавішу Enter. У вікні програми для керування файлами Nautilus, яке буде відкрито, відкрийте меню Перегляд і позначте пункт Показати приховані файли, щоб програма показувала приховані файли, і перейдіть до теки .thunderbird → xxxxxx.default, де xxxxxx — випадкова послідовність літер і цифр. Зауважте, що ця послідовність може відрізнятися від послідовності у версії Thunderbird для Windows, звідки було взято файли даних профілю.
Якщо вам не вдається знайти теку .thunderbird
Якщо файли програми з Fedora походять з ранніх версій Thunderbird, встановлених у системі, ваша підтека даних профілю може зберігатися у теці .mozilla-thunderbird, а не у .thunderbird.
Якщо вам не вдається знайти ні теки .thunderbird, ні теки .mozilla-thunderbird у вашій Домашній теці, натисніть комбінацію клавіш Ctrl+H, щоб наказати програмі показувати приховані файли.
У KDE скористайтеся пунктом меню засобу для запуску програм Kickoff → Комп’ютер → Домівка. Після запуску Dolphin накажіть програми показувати приховані файли за допомогою меню Перегляд. Перейдіть до теки .thunderbird → xxxxxx.default, де xxxxxx — випадкова послідовність літер і цифр. Зауважте, що ця послідовність може відрізнятися від послідовності у версії Thunderbird для Windows, звідки було взято файли даних профілю.
Якщо вам не вдається знайти теку .thunderbird
Якщо файли програми з Fedora походять з ранніх версій Thunderbird, встановлених у системі, ваша підтека даних профілю може зберігатися у теці .mozilla-thunderbird, а не у .thunderbird.
Якщо вам не вдається знайти ні теки .thunderbird, ні теки .mozilla-thunderbird у вашій Домашній теці, натисніть комбінацію клавіш Alt+., щоб наказати програмі показувати приховані файли.
У теці xxxxxx.default натисніть комбінацію клавіш Ctrl+A, щоб наказати програмі позначити всі файли і теки, а потім натисніть клавішу Delete, щоб наказати програмі пересунути всі ці теки до Смітника. Після цього тека має залишитися порожньою.
З’єднайте з комп’ютером носій, на якому зберігається тека, яку ви скопіювали з Windows.
Відкрийте у програмі для керування файлами портативний носій даних, натисніть позначку теки xxxxxx.default, скопійованої з Windows, щоб наказати програмі відкрити цю теку. Скористайтеся пунктом меню Правка → Вибрати все, а потім пунктом меню Правка → Копіювати
Поверніться до вікна порожньої теки xxxxxx.default і скористайтеся пунктом меню Правка → Вставити.
Запустіть Thunderbird і перевірте можливість перегляду всіх повідомлень електронної пошти, адрес та параметрів з вашої копії Thunderbird для Windows.
9.2.3. Користування Thunderbird
Після першого натискання кнопки Отримати пошту програма запитає вас про пароль. Введіть пароль облікового запису і натисніть клавішу Enter або кнопку Гаразд. Можливо, вам варто позначити пункт Скористатися менеджером паролів для запам’ятовування цього пароля. Якщо ви позначите цей пункт, під час наступних перевірок електронної пошти Thunderbird вже не запитуватиме вас про пароль до цього облікового запису. Якщо ви вирішили позначити цей пункт, не забувайте, що зберігання пароля на комп’ютері може призвести до його викрадення зловмисниками. Якщо налаштування і пароль вказано правильно, Thunderbird розпочне звантаження повідомлень електронної пошти з сервера.
У Thunderbird передбачено можливість звантаження та створення повідомлень електронної пошти натисканням відповідних кнопок панелі інструментів, розташованої у верхній частині вікна програми. Натискання кнопки Отримати пошту накаже Thunderbird надіслати пошту з черги і отримати всі поштові повідомлення, що надійшли до скриньки. Натискання кнопки Створити відкриє діалогове вікно створення нового повідомлення. Кнопка Адресна книга відкриває файл з адресами електронної пошти ваших контактів. За допомогою кнопки Позначка можна позначити кольором повідомлення, які є важливими і потребують відповіді.
Натисніть пункт повідомлення електронної пошти, щоб переглянути його на панелі повідомлень. Подвійне клацання лівою кнопкою миші на пункті повідомлення відкриє його у новій вкладці. За допомогою кнопок, розташованих праворуч згори від повідомлення електронної пошти можна отримати доступ до різноманітних функціональних можливостей. На панелі кнопок розташовано кнопки Відповісти, Відповісти всім, Переслати і Вилучити, а також кнопку Архівувати, призначену для стискання повідомлення з наступним збереженням його у архіві, кнопку Спам, призначену для позначення небажаних повідомлень. За допомогою кнопки Інші дії можна отримати доступ до інших пунктів дій, зокрема Зберегти як... та Друк.
9.3. Claws Mail
Claws Mail — клієнтська програма електронної пошти і читання новин, створена невибагливою до ресурсів та простою у користуванні. У Claws Mail передбачено в основному лише базові можливості, але список можливостей можна розширити можливостями, характерними для Evolution і Microsoft Office Outlook, за допомогою додатків. Настанови зі встановлення Claws Mail можна знайти у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Встановити Claws Mail можна або за допомогою PackageKit, або за допомогою командного рядка і програми Yum. Докладніші відомості щодо Claws Mail можна знайти за адресою http://www.claws-mail.org/.
9.3.1. Налаштування Claws Mail
Щоб налаштувати параметри вашого облікового запису електронної пошти, вам знадобляться дані щодо облікового запису, які може надати постачальник послуг електронної пошти або служба реєстрації безкоштовних електронних скриньок
Відкрийте вікно Claws Mail:
у GNOME відкрийте панель «Діяльності». Введіть декілька перших літер назви програми, а потім клацніть на значку програми або натисніть клавішу Enter. Іншим варіантом запуску є вибір значка Claws Mail у списку Програми → Інтернет.
у KDE скористайтеся пунктом меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Інтернет → Claws Mail.
Під час першого запуску Claws Mail буде відкрито вікно Майстра Claws Mail. За допомогою цього вікна ви зможете налаштувати ваш обліковий запис:
Після показу вікна вітання буде показано діалогове вікно, у яке вам слід ввести ваше ім’я (програма здатна визначати його за параметрами облікового запису операційної системи) та адресу вашої електронної пошти.
На наступній сторінці ви можете вказати протокол та інші параметри отримання вашої пошти:
POP3
Введіть адресу сервера, ім’я користувача і пароль. Крім того, вкажіть параметри шифрування, визначені вашим постачальником послуг електронної пошти. Якщо ви не вкажете у цьому вікні вашого пароля, програма запитуватиме вас про нього кожного разу під час перевірки або надсилання пошти.
IMAP
Введіть адресу сервера, ім’я користувача, пароль, параметри шифрування та каталог сервера IMAP. Ви можете не заповнювати поле пароль. Якщо ви не вкажете пароля, програма запитуватиме вас про нього у разі потреби. Поле каталог сервера IMAP теж можна не заповнювати, — часто це значення непотрібне, отже поле можна залишити порожнім.
Локальний файл mbox
Введіть розташування файла локального буфера поштової скриньки. Типовими є адреси /var/mail/ім’я користувача або /var/spool/mail/ім’я користувача, де ім’я користувача — назва вашого облікового запису у операційній системі.
На наступній сторінці вкажіть адресу вашого сервера вихідної пошти SMTP. Крім того, заповніть поля параметрів розпізнавання та шифрування, якщо ваш постачальник послуг передбачив шифрування надісланих повідомлень.
Якщо ви вибрали POP3 або Локальний файл mbox, на наступній сторінці буде показано типові значення параметрів зберігання вашої пошти.
Натисніть кнопку Зберегти, щоб завершити налаштування.
9.3.2. Користування Claws Mail
У Claws Mail передбачено можливість створення, збереження та надсилання повідомлень електронної пошти за допомогою натискання відповідних кнопок, розташованих на панелі інструментів. Отримати пошту можна за допомогою кнопки панелі інструментів Отримати пошту («Отримати пошту») або підменю Отримати меню Повідомлення.
За допомогою меню Інструменти ви можете збирати адреси до адресної книги, налаштовувати фільтрування і керувати сертифікатами підписування та шифрування пошти. За допомогою меню Налаштування можна налаштувати облікові записи, фільтри, шаблони, дії і мітки електронної пошти.
За типових налаштувань Claws Mail є невибагливою до ресурсів і швидкою програмою, яка працює з повідомленнями, створеними лише у текстовому форматі. Якщо розширити можливості програми за допомогою додатків, Claws Mail зможе показувати повідомлення у форматі HTML, працювати з візитними картками vCalendar, використовувати для фільтрування спаму spamassasin та повідомляти про спам на відповідні адреси. У Fedora значна частина додатків встановлюється окремими пакунками. Настанови щодо встановлення можна знайти у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Встановити додатки можна або за допомогою PackageKit, або за допомогою командного рядка і програми Yum. Назви потрібних вам пакунків можна знайти за шаблоном claws-mail-plugin-*. Крім того, додаткові пакунки можна знайти за адресою http://www.claws-mail.org/plugins.php
9.4. KMail
Kmail є типовою програмою для роботи з електронною поштою у KDE. Ця програма типово встановлюється за допомогою компакт-диска з портативною системою Fedora KDE, її також включено до DVD операційної системи. Запустити Kmail у KDE можна за допомогою пункту меню засобу для запуску програм Kickoff → Програми → Інтернет → Поштовий клієнт.
9.4.1. Налаштування KMail
Під час першого запуску програми буде відкрито вікно майстра налаштування облікових записів електронної пошти. Ви можете закрити це вікно і створити обліковий запис вручну пізніше.
Користування протоколами IMAP і POP за допомогою KMail
Якщо вашим постачальником послуг електронної пошти передбачено забезпечення безпеки з’єднань, зокрема з’єднань IMAP, вам варто скористатися налаштуванням вручну. У майстрі налаштування з’єднання інтерфейс дуже спрощено, отже ви зможете отримати доступ не до всіх можливих параметрів налаштування.
За допомогою діалогових вікон ви зможете вказати такі дані:
тип облікового запису, зокрема IMAP або POP
дані облікового запису, зокрема ім’я користувача, адресу електронної пошти та назву установи.
реєстраційні дані вашого облікового запису електронної пошти
параметри сервера вхідної і вихідної пошти
Нарешті, KDE може попросити вас визначити пароль до програми KDEWallet, яка керує всіма записами паролів інтернет-програм KDE.
Щоб додати новий обліковий запис або змінити поточний обліковий запис, скористайтеся пунктом меню Параметри → Налаштувати KMail. У діалоговому вікні, що відкриється, перейдіть на сторінку Облікові записи і натисніть кнопку Додати, щоб додати обліковий запис, або кнопку Змінити, щоб змінити параметри позначеного облікового запису.
9.4.2. Користування KMail
У KMail передбачено можливість створення, збереження і надсилання електронної пошти натисканням відповідних кнопок, розташованих на панелі інструментів програми, або вибором відповідних пунктів меню програми. Крім того, за допомогою спадних меню, зокрема меню Інструменти, ви можете керувати адресною книгою, налаштовувати шифрування та редагувати автоматичні відповіді на повідомлення. Меню Параметри допоможе вам налаштувати фільтрування, клавіатурні скорочення, панелі інструментів, облікові записи та інші параметри програми. За допомогою меню Довідка ви зможете ознайомитися з підручником з KMail, вступом до KMail та порадами дня.
9.5. Empathy
Empathy — це клієнтська програма (кур’єр) миттєвого обміну повідомленнями, за допомогою якої можна обмінюватися повідомленнями у мережах Gmail, MSN, AOL, Yahoo!, Jabber та інших мережах обміну повідомленнями та спілкування. Empathy є типовою клієнтською програмою обміну повідомленнями стільниці GNOME. Докладніше про програму можна дізнатися за адресою http://live.gnome.org/Empathy.
9.5.1. Налаштування Empathy
Щоб запустити і налаштувати Empathy у GNOME, відкрийте панель «Діяльності». Введіть перші декілька літер назви програми, а потім натисніть значок програми або клавішу Enter. Іншим варіантом запуску є використання значка Empathy у меню Програми → Інтернет. У KDE скористайтеся пунктом меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Інтернет → Клієнт миттєвого зв’язку.
Під час першого запуску Empathy буде відкрито діалогове вікно Облікові записи обміну повідомленнями та VoIP. За допомогою цього вікна ви можете налаштувати Empathy на використання вже створеного облікового запису, створити обліковий запис або переглянути список співрозмовників, які перебувають у мережі.
Fedora не реєструє всі облікові записи
У багатьох мережах миттєвого обміну повідомленнями перед користуванням обліковим записом вам слід створити такий обліковий запис. Здебільшого такий обліковий запис не можна створити за допомогою Empathy, — вам доведеться відвідати сайт мережі у інтернеті і створити обліковий запис. Наприклад, ви не зможете скористатися Empathy для створення облікового запису Yahoo Instant Messenger. Вам доведеться спершу відвідати http://messenger.yahoo.com, щоб налаштувати обліковий запис, а вже потім отримати до нього доступ за допомогою Empathy.
Щоб налаштувати Empathy на використання вже створеного облікового запису, виконайте такі дії:
Скористайтеся пунктом меню Правка → Облікові записи, щоб відкрити діалогове вікно Облікові записи обміну повідомленнями та VoIP. Натисніть кнопку Так, я введу параметри рахунку вручну, а потім натисніть кнопку Далі.
Відкрийте спадне меню зі списком можливих протоколів і виберіть пункт мережі, у якій було створено обліковий запис.
Введіть параметри облікового запису, зокрема Ім’я (на екрані) і Пароль. Натисніть кнопку Застосувати, щоб наказати програмі додати обліковий запис до списку облікових записів і повернутися до головного вікна програми.
Щоб змірити параметри, вилучити або додати обліковий запис, скористайтеся пунктом Правка → Облікові записи головного меню програми. Позначте пункт облікового запису, який ви бажаєте змінити або вилучити, або натисніть кнопку Додати..., щоб додати новий обліковий запис.
9.5.2. Користування Empathy
Почати спілкування можна за допомогою меню або наведення вказівника миші на пункт співрозмовника з наступним подвійним клацанням лівою кнопкою миші. У вікні Empathy буде показано пункти всіх протоколів. Якщо вами було налаштовано декілька облікових записів, зокрема облікових записів Yahoo, Google Talk і AIM, для балачки будуть одночасно доступні всі записи контактів для всіх облікових записів. Для кожної розпочатої балачки у меню буде показано всі пункти, що відповідають протоколу відповідного облікового запису.
Щоб налаштувати теми, сповіщення, звуки та інші параметри роботи програми, скористайтеся пунктом меню Правка → Параметри. За допомогою меню Кімната ви можете долучитися до кімнати балачки. Якщо ви бажаєте тимчасово вимкнути обліковий запис, скористайтеся меню Правка → Облікові записи, виберіть обліковий запис для вимикання і зніміть позначку з пункту увімкнено. Параметри вашого облікового запису буде збережено, ви зможете будь-коли увімкнути цей обліковий запис.
9.6. Pidgin
Pidgin — це клієнтська програма (кур’єр) миттєвого обміну повідомленнями, за допомогою якої можна обмінюватися повідомленнями у мережах Gmail, MSN, AOL, Yahoo!, Jabber та інших мережах обміну повідомленнями та спілкування. Докладніше про програму можна дізнатися за адресою http://www.pidgin.im
У попередніх версіях Fedora Pidgin був типовою програмою для миттєвого обміну повідомленнями. Якщо ви оновили Fedora з попередньої версії, у системі буде встановлено і налаштовано саме Pidgin. Якщо систему Fedora було встановлено з нуля, типовою клієнтською програмою миттєвого обміну повідомленнями буде Empathy. Докладніше про цю програму можна дізнатися з розділу Розділ 9.5, “Empathy”. Настанови щодо встановлення програми Pidgin можна знайти у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Ви можете встановити Pidgin або за допомогою програми PackageKit або за допомогою командного рядка і програми Yum.
9.6.1. Налаштування Pidgin
Щоб запустити і налаштувати Pidgin у GNOME, відкрийте панель «Діяльності». Введіть перші декілька літер назви програми, а потім натисніть значок програми або клавішу Enter. Іншим варіантом запуску є використання значка Pidgin у меню Програми → Інтернет. У KDE скористайтеся пунктом меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Інтернет → Клієнт миттєвого зв’язку.
Під час першого запуску Pidgin буде відкрито діалогове вікно Облікові записи. Щоб налаштувати новий обліковий запис, виконайте такі дії:
Натисніть кнопку Додати, щоб відкрити діалогове вікно Додавання облікового запису.
У вікні Додати обліковий запис у частині Параметри входу відкрийте у спадному меню «Протокол» праворуч список можливих протоколів і виберіть пункт мережі, у якій було створено обліковий запис.
Введіть параметри позначеного облікового запису, зокрема Відображуване ім’я, Пароль і Псевдонім. Якщо хочете, позначте пункт Запам’ятати пароль. Натисніть кнопку Зберегти, щоб додати обліковий запис до списку облікових записів.
Після додавання облікового запису буде показано вікно Облікові записи з новим обліковим записом.
Нові облікові записи можна додати за допомогою пункту меню Обл. записи → Керування обліковими записами головного вікна Pidgin.
9.6.2. Користування Pidgin
Pidgin показуватиме одночасно облікові записи всіх підтримуваних протоколів. Якщо у Pidgin ви налаштували декілька облікових записів, зокрема облікові записи Yahoo, Google Talk і AIM, всі ваші записи контактів для кожного з цих облікових записів будуть доступні для балачки одночасно, у одному списку контактів.
У Pidgin не підтримуються деякі з можливостей протоколів, з якими може працювати програма. Обмін текстовими повідомленнями за допомогою Pidgin можливий у різних протоколах миттєвого обміну повідомлення, але підтримуються не всі можливості всіх систем обміну повідомленнями. Наприклад, відеообмін не підтримується у поточній версії.
Fedora не реєструє всі облікові записи
У багатьох мережах миттєвого обміну повідомленнями перед користуванням обліковим записом вам слід створити такий обліковий запис. Здебільшого такий обліковий запис не можна створити за допомогою Pidgin, — вам доведеться відвідати сайт мережі у інтернеті і створити обліковий запис. Наприклад, ви не зможете скористатися Pidgin для створення облікового запису Yahoo Instant Messenger. Вам доведеться спершу відвідати http://messenger.yahoo.com, щоб налаштувати обліковий запис, а вже потім отримати до нього доступ за допомогою Pidgin.
9.7. Kopete
Kopete — програма для миттєвого обміну повідомленнями, яка типово встановлюється у KDE Щоб запустити програму у KDE, скористайтеся пунктом меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Інтернет → Програма для миттєвого зв’язку. Докладнішу документацію до програми Kopete можна знайти за адресою http://kopete.kde.org/
9.7.1. Налаштування Kopete
Щоб налаштувати обліковий запис у Kopete, скористайтеся пунктом меню Параметри → Налаштувати..., а потім натисніть кнопку Додати обліковий запис. Виконайте настанови діалогового вікна з вибору служби обміну повідомленнями зі списку, а потім вкажіть параметри облікового запису цієї служби. Заповніть поля інших вкладок. Після визначення параметрів облікового запису, натисніть кнопку Далі, вкажіть програмі, чи слід встановити з’єднання зі службою, а потім натисніть кнопку Завершити.
У Kopete передбачено підтримку широкого діапазону служб обміну повідомленнями, зокрема:
AIM
Bonjour
GroupWise
ICQ
Jabber
Meanwhile
Кур’єр WLM
Testbed
WinPopup
Yahoo
Додати обліковий запис у цих службах до списку Kopete можна виконавши наведені вище кроки налаштування.
9.8. XChat
XChat — програма для роботи з протоколом IRC. За її допомогою ви можете з’єднуватися з декількома каналами IRC (кімнатами балачки) одночасно, спілкуватися відкрито, вести діалоги і передавати файли. Настанови щодо встановлення Xchat можна знайти у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Встановити Xchat можна або за допомогою програми PackageKit, або за допомогою командного рядка і програми Yum. Докладніше про програму можна дізнатися за адресою http://xchat.org/.
9.8.1. Налаштування XChat
Після запуску XChat буде відкрито вікно XChat: Список мереж. Вкажіть ваші Прізвисько, ім’я користувача і справжнє ім’я. Ви можете вибрати ім’я користувача довільним чином.
Виберіть мережу, до якої ви бажаєте долучитися, за допомогою вікна Мережі. Вибрати потрібну вам мережу можна наведенням вказівника миші на відповідний пункт з наступним клацанням лівою кнопкою миші. Наприклад, більшість проектів Fedora використовують для спілкування мережу FreeNode.
Натисніть кнопку Правка, яка відкриє інше вікно зі списком кімнати вибраної мережі. Після цього позначте пункт Використовувати глобальну інформацію. Перейдіть до поля Список каналів і введіть назву каналу, до якого ви бажаєте долучитися. Крім того, ви можете натиснути невеличку кнопку, розташовану праворуч від поля. Ця кнопка відкриває вікно, за допомогою якого ви можете Додати, Вилучити або Змінити параметри ваших каналів. У більшості з мереж слід додавати # перед назвою каналу. Наприклад, на каналі #fedora-doc ви можете обговорити оновлення цієї та іншої документації. Кімнату балачки #fedora призначено для пошуку допомоги у користуванні Fedora.
Натисніть кнопку Закрити.
Натисніть кнопку З’єднання і програма з’єднається з вибраним каналом.
9.8.2. Користування XChat
У меню, розташованому у верхній частині екрана, виберіть пункт Програми → Інтернет → XChat IRC. Натисніть кнопку З’єднання, — програма встановить з’єднання з мережами та каналами, які ви вибрали раніше.
Змінити параметри XChat можна протягом сеансу спілкування. Виберіть у меню верхньої частини вікна програми пункт Параметри → Параметри і змініть параметри тексту, тла і звуку. Крім того, ви можете налаштувати сповіщення та ведення журналу. Після вмикання ведення журналу у параметрах програми наведіть вказівник миші на пункт каналу, клацніть правою кнопкою миші і виберіть пункт Параметри, щоб увімкнути або вимкнути ведення журналу для окремого каналу.
Типово XChat показує кожен з каналів у окремій вкладці. Щоб використати для каналу окреме вікно, ви можете або навести вказівник миші на назву каналу і клацнути правою кнопкою миші, або скористайтеся пунктом меню Xchat і виберіть пункт Відокремити вкладку.
9.9. Konversation
Konversation є типовою програмою для роботи з протоколом IRC у стільниці KDE. Докладніше про програму можна дізнатися на сторінці http://konversation.kde.org/.
9.9.1. Налаштування Konversation
Щоб налаштувати Konversation, скористайтеся такою послідовністю дій:
Виберіть пункт меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Інтернет → Клієнт IRC.
Буде відкрито вікно Список серверів з типовим списком мереж. Натисніть або кнопку Створити або позначте типову мережу і натисніть кнопку Змінити.
Введіть назву вибраної вами мережі у поле Назва мережі.
На панелі Профіль натисніть кнопку Змінити і додайте ваші імена користувачів.
Позначте пункт З’єднатися після запуску програми, щоб програма автоматично долучалася до сервера одразу після відкриття вікна Konversation
У вікні Автоматично приєднуватися до каналів:
Натисніть пункт типового каналу у списку, а потім натисніть кнопку Змінити або просто натисніть кнопку Додати, щоб додати ваш вибір.
Введіть бажані канали і паролі (у разі потреби), а потім натисніть кнопку Гаразд.
Ви повернетеся до вікна Змінити мережу. Натисніть кнопку Гаразд. Після цього натисніть кнопку З’єднатись у нижній правій частині вікна Список серверів, щоб долучитися до ваших мереж і каналів.
9.9.2. Користування Konversation
Виберіть пункт меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Інтернет → Клієнт IRC.
Якщо ви позначите пункт З’єднуватися після запуску програми, Konversation автоматично долучатиметься до ваших мереж і каналів.
Налаштувати кольори, підсвічування, ведення журналу та інші параметри програми можна за допомогою пункту меню Параметри → Налаштувати Konversation
9.10. ChatZilla
ChatZilla — програма спілкування у IRC, створена Mozilla. Нею просто користуватися, її можливості досить просто розширити. У програми передбачено всі звичайні можливості, зокрема вбудований список стандартних мереж, полегшені можливості пошуку та впорядкування доступних каналів, ведення журналів, балачки DCC і передавання файлів. Докладніше про програму можна дізнатися за адресою http://chatzilla.hacksrus.com/faq/.
9.10.1. Встановлення ChatZilla
Встановити ChatZilla можна за допомогою Firefox.
Запустіть Firefox і скористайтеся пунктом меню Інструменти → Додатки.
У полі, розташованому ліворуч від посилання Переглянути всі додатки, введіть ChatZilla і натисніть клавішу Enter.
Скористайтеся пунктом Додати до FireFox, потім Встановити зараз. Можливо, програма попросить вас перезапустити Firefox.
9.10.2. Налаштування ChatZilla
Відкрийте вікно Firefox.
У меню програми виберіть пункт Інструменти → Chatzilla.
Буде відкрито вікно ChatZilla, у якому ви побачите слово *Client* у вкладці у нижній частині вікна. У головному вікні буде показано повідомлення запрошень з додатковою довідкою, а у нижній частині вікна — посилання на декілька найпопулярніших мереж. Якщо ваша мережа є у цьому списку, просто натисніть посилання, і ChatZilla з’єднається у мережі у новій вкладці.
Щоб налаштувати автоматичне з’єднання з вибраними вами мережами, скористайтеся пунктом меню Chatzilla → Preferences (Параметри), переконайтеся, що позначено пункт Global Settings (Загальні параметри) і перейдіть на вкладку Startup (Запуск). Прогорніть текст у вікні Auto-connect URLs (Автоз’єднання), натисніть кнопку Add (Додати) і введіть адресу вашої мережі. Наприклад, irc://ваша.мережа, натисніть кнопку Гаразд, щоб додати запис, а потім Ok (Гаразд), щоб закрити вікно параметрів.
Щоб налаштувати канали мережі на автоматичне з’єднання, скористайтеся пунктом меню Chatzilla → Preferences (Параметри), а потім виберіть мережу і перейдіть на вкладку Lists (Списки). Щоб з’єднання з каналом встановлювалося автоматично, натисніть кнопку Add (Додати) поряд з полем Auto-Perform («Автовиконання») і введіть /join #ваш-канал, а потім натисніть кнопку Ok (Гаразд). Додайте будь-яке ім’я користувача до списку псевдонімів або списку сповіщення, а потім натисніть кнопку Ok (Гаразд), щоб наказати програмі зберегти всі зміни.
9.10.3. Користування ChatZilla
Відкрийте вікно Firefox.
У меню програми виберіть пункт Інструменти → Chatzilla, і програма автоматично встановить з’єднання з вашими мережами та каналами.
Примітка
Не обов’язково встановлювати з’єднання з каналами під час запуску ChatZilla. Після встановлення з’єднання з вашими мережами, ви можете скористатися пунктом меню IRC → Join channel і ввести назву вашого улюбленого каналу або її частину у поле Quick Search. Потім натисніть кнопку Join, коли ваш канал з’явиться на панелі. Але вам доведеться виконувати всі ці кроки кожного разу, якщо ви не налаштуєте автоматичне з’єднання у ChatZilla.
Незважаючи на поширення електронних служб доступу до даних, іноді необхідно або бажано мати роздруковані копії документів. На щастя, друк у Fedora — дуже проста річ. Цю главу присвячено встановленню з’єднання з окремим принтером або сервером друку. Подібно до багатьох інших завдань у Fedora завдання з друку можна налаштувати за допомогою графічного інтерфейсу або інструментів командного рядка. У цій главі основний акцент зроблено на використанні програм з графічним інтерфейсом, але обговорено і деякі аспекти використання командного рядка.
10.1. Додавання окремого принтера
Для більшості користувачів буде достатньо налаштування окремого принтера, часто з’єднаного з комп’ютером за допомогою кабелю USB, хоча у деяких принтерах і передбачено вбудовані мережеві картки для роботи у локальній дротовій або бездротовій мережі.
10.1.1. Додавання принтера USB
10.1.1.1. Додавання принтера USB у GNOME
For a USB printer, Fedora makes the setup as easy as possible: simply plug the USB cable into the computer. You'll be prompted to install print drivers if they aren't already installed, and Fedora detects which ones you need in most cases.
Click Install to begin installing the drivers. You may also need additional packages apart from the print drivers. If you are asked to confirm installation of these packages, click Continue to install them. You are then asked to authenticate. Type in the password for the root account and click Authenticate. When this process completes, the printer is installed and ready for use.
10.1.1.2. Adding a USB Printer in KDE
The KDE printing applet automates the installation of many printer models. Simply plug the printer in and in a few seconds it is added to the system. The printer information is set automatically. If you want to change the settings, go to KMenu → Applications → Settings → System Settings and then click on Printer Configuration. USB printers appear under the Local Printers section.
10.1.2. Додавання мережевого принтера
Іноді принтер не можна з’єднати з комп’ютером кабелем USB або принтер доводиться використовувати одразу на декількох комп’ютерах. Одним зі способів вирішення цієї проблеми є використання мережі. У деяких з моделей принтерів передбачено вбудовані або додаткові мережеві картки для доступу до дротових або бездротових мереж. Використання можливостей мережі надає змогу розташовувати принтер будь-де, навіть у сусідній кімнаті.
10.1.2.1. Додавання мережевого принтера у GNOME
Even if the printer is on your local network, connecting is still easy. To start, open the printing configuration. In GNOME, this is under System → Administration → Printing. Click the Add button, and enter the root password. The system will scan for printers. If your printer is detected, it is listed on the left-hand side. If not, you'll need to know the protocol and address to use to connect. Consult your printer's owner's manual for this information.
Once the printer is selected, click Forward. You may be asked to choose a driver. The drivers for many popular printers are already available. Select the make for your printer and click Forward. You'll then have the option to select the model, and if there are multiple drivers, to select the driver as well. In most cases, you'll want the driver marked "(recommended)". Click Forward. If your printer model is not found, you'll need to click Back and provide your own driver. The printer manufacturer's website often has the driver (also called a "PPD file") you need.
In the last window, you'll be asked for some information to describe the printer. For the Printer Name, you should select a short, easy-to-remember name such as "laserjet". The Description and Location fields are optional. You can use those to provide information about the features of the printer and it's location. Once you've entered the information, click Apply. You'll then be prompted for the root password. Enter the password in the text box and click Authenticate. As the final step, you have the option to print a test page. Click No or Yes as you prefer.
10.1.2.2. Adding a Network Printer in KDE
In KDE, you first have to launch the System Settings program. Press Alt+F2, type kdesu kcmshell4 system-config-printer-kde and press Enter. Type in your root password in the dialog box that appears and click OK. Select New Printer and click New Network Printer. Select the appropriate connection for your printer, and enter the required information for that connection type. Click Forward to proceed.
У останньому вікні вас попросять ввести певні дані щодо опису принтера. У полі Назва принтера вам слід вказати коротку, змістовну назву, наприклад, "laserjet". Заповнювати поля Опис і Розташування не обов’язково. Цими полями можна скористатися, щоб вказати дані щодо можливостей принтера і його розташування. Після введення потрібних даних натисніть кнопку Гаразд. Після натискання цієї кнопки принтером можна користуватися для друку.
10.2. Connecting to a Print Server
Якщо у вашій мережі декілька комп’ютерів, одним з них можна скористатися для потреб сервера друку, який забезпечуватиме з’єднання одного або декількох принтерів з рештою мережі. Сервери друку можуть працювати на широкому діапазоні комбінацій апаратних та програмних платформ, але у Fedora встановлення з’єднання з серверами друку будь-якої конфігурації є дуже простим.
Firewall Settings for Printing
Типово, для обміну даними мережею CUPS використовує порт TCP з номером 631. Якщо вам потрібно встановити з’єднання з сервером друку під керуванням CUPS, переконайтеся, що брандмауером сервера дозволено встановлення з’єднань на порту 631.
10.2.1. Connecting to a Print Server in Gnome
Встановлення з’єднання з налаштованим сервером друку подібне до додавання окремого принтера. Для початку слід відкрити програму налаштування друку. У GNOME це можна зробити за допомогою пункту меню Система → Адміністрування → Друк. У вікні Друк скористайтеся пунктом меню Сервер → З’єднатися.... У полі Сервер CUPS: введіть назву вузла або IP-адресу вашого сервера друку (приклад: print.example.com або 192.168.1.10) і позначте пункт Вимагати шифрування, якщо бажаєте. Потім натисніть кнопку З’єднати. Встановлення з’єднання з сервером може тривати декілька секунд, але після його завершення ви побачите всі принтери сервера у списку ваших принтерів.
10.2.2. Connecting to a Print Server in KDE
У KDE не передбачено варіанта спрямування всіх черг друку на віддалений принтер. Щоб додати принтери, з’єднані з сервером друку, виконайте наведені вище настанови.
10.2.3. Connecting to a Print Server from the CUPS Configuration Files
Незалежно від використаного вами графічного середовища, встановити з’єднання комп’ютера з сервером друку CUPS можна за допомогою редагування файла /etc/cups/client.conf. Типово цей файл буде порожнім. Щоб встановити з’єднання з сервером друку CUPS, додайте у нього рядок
ServerNameсервер
where serveris the host name or IP address of the server. All of the available print queues on that system are immediately be shown on the client computer.
10.3. Надсилання завдання з друку
Now that you have one or more printers installed, you probably want to use them. Most applications use the standard File → Print convention, but some may have a slightly different menu structure. However the printing menu is presented to you, you'll probably have several options you can change for your print job. Common options are printing in black and white versus color, or selecting the paper size and layout. Of course, your printer must support these options for them to work. If you have multiple printers installed, you can select which printer to use.
Selecting a Default Printer
If you have multiple printers, there's probably one that you'll want to use the most often. You can select a default printer in your Printing menu by right-clicking the printer you want to be the default and select Set As Default. Most applications honor this setting.
Printing from the Command Line
Деякі завдання пов’язано з використанням командного рядка для полегшення роботи. На щастя, передбачено і можливість друку з командного рядка. Щоб надрукувати файл, ви можете скористатися програмою lpr. Наприклад, lpr myfile.txt надрукує файл myfile.txt. Ви можете вказати принтер, який слід використати для виконання завдання, за допомогою параметра -P. Аргументом -P є коротка назва принтера. Якщо ви встановили принтер з назвою "laserjet", вам слід друкувати ваш файл командою lpr -P laserjet назва файла.
The default printer can also be set by setting the PRINTERenvironment variable. Environment variables are set with the export command:
export PRINTER=назва принтера
Щоб зробити внесені зміни постійними, додайте наведений вище рядок до файла ~/.bash_profile.
У сучасному світі обміну інформацією можливість створювати, переглядати та редагувати документи з різноманітним вмістом є важливою можливістю будь-якої операційної системи. У Fedora передбачено багато варіантів, коли йдеться про редагування документів та електронних таблиць.
Ймовірно, ви знайомі за Windows з комплектом офісних програм Microsoft Office. Програми, подібні до Microsoft Word, Excel і Publisher, мають багато відповідників у світі вільного програмного забезпечення. Всі ці вільні програми з відкритим кодом мають власну нішу: деякі з них є мінімалістичними програмами з декількома параметрами і простим інтерфейсом, деякі мають безліч можливостей, що іноді переважають можливості пропрієтарних програм, багато програм є проміжними варіантами. У цій главі наведено огляд програм, за яким ви зможете вибрати потрібну вам програму.
11.1. Огляд офісних комплектів програм
Одним з найпопулярніших комплексів офісних програм з відкритим кодом є LibreOffice. Цей комплекс офісних програм включено до Fedora, ним також можна скористатися у багатьох інших операційних системах, зокрема Windows. З документацією до LibreOffice можна ознайомитися тут.
Примітка
Поточна версія LibreOffice дуже подібна до OpenOffice.Org, іншого комплексу офісних програм з відкритим кодом, значна частина коду цих комплексів є спільною. Якщо ви знаєтеся на OpenOffice.Org, ви зможете скористатися більшістю знайомих прийомів роботи у LibreOffice.
Комплект KOffice оптимізовано для роботи у стільничному середовищі KDE. Програми KOffice також створюють документи і файли у форматах з відкритими стандартами, зокрема OpenDocument (.ODF), Rich Text Format (.RTF) і HTML. Найсвіжіші відомості щодо всіх програм KOffice можна знайти на офіційному сайті KOffice за адресою http://www.koffice.org/. На цьому сайті розміщено докладну документацію з кожної з програм KOffice.
У GNOME немає комплекту офісних програм, але є окремі офісні програми, оптимізовані для використання у GNOME. Докладніші відомості щодо користування цими програмами наведено на сайті http://live.gnome.org/GnomeOffice
Не забувайте, що всі офісні програми або комплекти програм працюватимуть у будь-якому графічному середовищі Fedora. Після встановлення пункти всіх цих програм буде розміщено у меню Програми → Офіс у GNOME або у меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Офіс у KDE. Ви також можете запустити ці програми за допомогою піктограм панелі середовища або стільниці. Настанови зі встановлення офісного комплекту або програм наведено у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Встановити їх можна або за допомогою програми PackageKit або за допомогою командного рядка і програми Yum.
11.2. Робота з текстом
Текстовий процесор — це класичний текстовий редактор з додатковими можливостями. Текстові редактори здатні записувати і зберігати слова і речення у файли. Текстові процесори мають розширені можливості: вони надають користувачеві змогу форматувати текст та використовувати кольори і гарнітури шрифтів. Крім того, за допомогою текстових процесорів можна змінити параметри друку документа, зокрема змінити поля сторінки документа, розміри паперу або орієнтацію паперу (встановити альбомну або книжкову).
У цьому розділі ми коротко розглянемо популярні текстові процесори у Fedora та допоможемо вам познайомитися з можливостями та користуванням кожним з них.
11.2.1. LibreOffice Writer
Writer — є текстовим процесором комплекту LibreOffice. Можливо, Writer є найпотужнішим з текстових процесорів з відкритим кодом за діапазоном можливостей. Writer, подібно до комплекту LibreOffice, можна встановлювати у більшості операційних систем, зокрема Linux, OS X і Windows.
Якщо ви раніше користувалися текстовим процесором, вам не важко буде зорієнтуватися у Writer. У вікні програми буде показано великий макет сторінки, у якому ви зможете ввести текст документа, а також декілька панелей інструментів у верхній частині вікна, за допомогою яких ви зможете вибрати параметри форматування або отримати доступ до додаткових можливостей, зокрема автоматичного заповнення за базою даних або вбудовування мультимедійних даних.
За допомогою меню Вигляд ви можете змінити перелік видимих панелей інструментів Деякі з панелей з’являтимуться, лише коли у них виникатиме потреба Наприклад, після того, як ви вставите таблицю, з’явиться панель керування параметрами таблиці Щоб дізнатися більше, ознайомтеся з описом Writer або документацією до програми: пункт меню Довідка → Зміст.
11.2.2. KWord
KWord — текстовий процесор комплекту KOffice. Відкрити вікно KWord можна за допомогою пункту меню засобу для запуску програм Kickoff → Офіс → Текстовий процесор програми KWord.
Після запуску програма запропонує вам відкрити Новий, Нещодавній або інший документ, вибрати Шаблон для нового документа або скористатися панеллю меню.
На панелі меню
виберіть пункт Файл, щоб Створити, Відкрити, Закрити або Імпортувати файл або Вийти з програми.
виберіть пункт меню Параметри, щоб визначити, чи слід Показати пенал, Налаштувати скорочення або Налаштувати панелі інструментів.
натисніть пункт Довідка, щоб відкрити Підручник з KWord або Надіслати звіт про помилку. Крім того, відкрити вікно Підручника з KWord можна натисканням клавіші F1.
Після вибору шаблону натисніть кнопку Використати цей шаблон і позначте пункт Завжди використовувати цей шаблон, якщо ви бажаєте використовувати шаблон як типовий.
У вікні, що відкриється, ви побачите дві панелі меню згори, робочу область документа ліворуч та декілька панелей праворуч. На панелі параметрів інструментів буде розташовано поля зміни стилю тексту: ви зможете зробити текст напівжирним, курсивним, визначити гарнітуру шрифту, розмір символів та їх колір. За допомогою інших панелей додавати форми, переглядати статистичні дані та користуватися інструментами. Налаштувати звичайні панелі та панелі інструментів можна за допомогою меню Параметри.
На нижній панелі програми буде показано кількість сторінок у документі, номер поточної сторінки та Масштаб у відсотках.
11.2.3. AbiWord
Abiword — текстовий процесор з багатьма можливостями для виконання поширених завдань, який може виконувати частину роботи LibreOffice Writer або Microsoft Word, але якому бракує частини додаткових і менш поширених можливостей, що, втім, робить програму невибагливою до ресурсів. Оскільки для роботи Abiword не потрібна віртуальна машина Java, яка потрібна для роботи Writer, програма запускатиметься швидше на не дуже потужних комп’ютерах. Інтерфейс Abiword подібний до інтерфейсу Writer та більшості інших текстових процесорів.
Докладніше про користування Abiword можна дізнатися з довідки до програми або підручника до програми у інтернеті за адресою http://www.abisource.com/support/manual/.
11.3. Електронні таблиці
Здебільшого електронними таблицями користуються для показу певних даних у формі таблиці або для обробки певних фінансових даних. Всі програми, які ми обговорюватимемо у цьому розділі можуть об’єднувати комірки, працювати з декількома таблицями одночасно на різних панелях одного вікна, форматувати текст і додавати у комірки дані, що обчислюються за допомогою формули або макросу. Крім того, у всіх цих таблицях передбачено додаткові можливості щодо автоматичних обчислень, побудови діаграм, графіків та імпортування необроблених даних.
11.3.1. LibreOffice Calc
Calc — проста у користуванні, гнучка, але дуже потужна програма з комплекту LibreOffice. Після запуску Calc у вікні програми ви побачите документ без назви, навколо якого буде розташовано декілька панелей. У нижній частині вікна можна буде побачити вкладки для кожного з аркушів таблиці та дані щодо поточного розташування курсора та масштабу.
За допомогою меню Перегляд ви можете налаштувати перелік видимих панелей інструментів ЗА допомогою меню Інструменти та Дані ви зможете керувати обробкою даних, зокрема розв’язувати задачі оптимізації, створювати сценарії порівняння і додавати необроблені дані з інших баз даних Докладніші відомості можна знайти у документації до Calc у інтернеті та у документації, з якою можна ознайомитися за допомогою пункту меню Довідка → Зміст.
11.3.2. KSpread
KSpread — програма для роботи з електронними таблицями комплекту KOffice. Відкрити вікно KSpread можна за допомогою пункту меню засобу запуску програм Kickoff → Офіс → Електронні таблиці програми KSpread.
Після запуску програма запропонує вам відкрити Новий, Нещодавній або інший документ, вибрати Шаблон для нового документа або скористатися панеллю меню.
На панелі меню
виберіть пункт Файл, щоб Створити, Відкрити, Закрити або Імпортувати файл або Вийти з програми.
виберіть пункт меню Параметри, щоб визначити Показані панелі, Налаштувати скорочення або Налаштувати панелі інструментів.
натисніть пункт Довідка, щоб відкрити Підручник з KSpread або Надіслати звіт про помилку. Крім того, відкрити вікно Підручника з KSpread можна натисканням клавіші F1.
Після вибору шаблону натисніть кнопку Використати цей шаблон і позначте пункт Завжди використовувати цей шаблон, якщо ви бажаєте використовувати шаблон як типовий.
У вікні програми ви зможете побачити дві панелі інструментів у верхній частині вікна, панель електронної таблиці, вкладки таблиць буде розташовано у нижній частині вікна. Панелі керування перебуватимуть збоку, за їх допомогою ви зможете скористатися додатковими інструментами. Вказати видимі панелі інструментів та панелі керування можна за допомогою пункту меню Параметри. У комірки електронної таблиці можна додавати дані або формули, комірки можна об’єднувати, змінювати гарнітуру або кольори шрифтів тексту комірок, можна вставляти діаграми тощо.
У рядку кнопок, розташованому одразу під меню містяться кнопки найпоширеніших дій у програмі, а також деякі з кнопок, призначених для виконання дій над даними.
Декілька панелей керування розташовано навколо панелі електронної таблиці. На панелі «Параметри засобу» буде показано вміст поточної комірки, тут ви зможете додати у неї формули. Крім цієї панелі, типово буде показано панелі «Стилі» і «Форми».
На панелі, розташованій у нижній частині вікна, жирним шрифтом буде показано назву поточної електронної таблиці та кількість аркушів у ній. Додавати аркуші можна клацанням правою кнопкою миші на вкладці аркушів. За допомогою контекстного меню, яке буде відкрито, можна також Перейменувати аркуш, Вставити, Вилучити, Сховати або Показати аркуш, а також отримати доступ до Властивостей аркуша.
Gnumeric — програма для роботи з електронними таблицями, оптимізована для використання у середовищі GNOME. Gnumeric є непоганою альтернативою поширенішим програмам, якщо вам потрібна програма, яка споживатиме менше пам’яті порівняно з важчими програмами комплектів LibreOffice і KOffice. В обмін на невибагливість Gnumeric запропонує вам менше інструментів, можуть виникнути проблеми з імпортуванням електронних таблиць у сторонніх форматах. У Gnumeric передбачено інструмент розв’язання задач оптимізації, інструменти моделювання, але складніших інструментів, які можна застосовувати до великих вибірок даних, не передбачено.
Програми для роботи з презентаціями створено для того, щоб допомогти під час виступів з доповідями заволодіти увагою аудиторії та донести до неї думки доповідача. У програмах LibreOffice Impress та KOffice KPresenter передбачено можливість створення динамічних презентацій, що містять не лише текст, але й анімації, зображення, звукові дані тощо.
11.4.1. LibreOffice Impress
LibreOffice Impress призначено для створення мультимедійних презентацій. Подібно до інших програма для роботи з презентаціями, Impress підтримує плоскі і просторові шаблони, спеціальні ефекти та анімацію. Подібно до всіх компонентів LibreOffice, Impress може імпортувати і зберігати дані презентацій у інших форматах.
Під час першого запуску Impress буде відкрито майстер компонування нової презентації. Ви зможете відкрити вже створену презентацію, створити порожню презентацію або попрацювати над новою презентацією, створеною на основі шаблону. Для нових презентацій майстер запропонує вибір тла та носіїв даних презентації, потім ви зможете вибрати спосіб зміни слайдів та тип презентації. І нарешті, під час створення презентації майстер запропонує вам вибрати основний формат титульної сторінки. Разом з шаблоном майстер запропонує вибрати сторінки, які слід включити до презентації.
Після створення або відкриття презентації, навколо основної панелі слайдів буде розташовано панелі інструментів Налаштувати перелік цих панелей можна за допомогою меню Вигляд Кожну з панелей інструментів можна від’єднати і розташувати у іншому місці вікна Докладніше про програму можна дізнатися з документації до Impress у інтернеті або документації, яку можна відкрити за допомогою пункту меню Довідка → Зміст.
11.4.2. KPresenter
KPresenter — це програма KOffice, призначена для створення та показу презентацій.
Відкрити вікно KPresenter можна за допомогою пункту меню засобу для запуску програм Kickoff > Офіс > Презентації програми KPresenter.
Після запуску програма запропонує вам відкрити Нещодавній або інший документ, вибрати Шаблон або Екран для нового документа або скористатися панеллю меню.
На панелі меню
виберіть пункт Файл, щоб Створити, Відкрити або Імпортувати файл або Вийти з програми.
виберіть пункт меню Параметри, щоб визначити, чи слід Показати пенал, Налаштувати скорочення або Налаштувати панелі інструментів.
натисніть пункт Довідка, щоб відкрити Підручник з KPresenter або Надіслати звіт про помилку. Крім того, відкрити вікно Підручника з KPresenter можна натисканням клавіші F1.
Після вибору шаблону натисніть кнопку Використати цей шаблон і позначте пункт Завжди використовувати цей шаблон, якщо ви бажаєте використовувати шаблон як типовий.
У вікні програми буде розташовано дві панелі у верхній частині, робочу область і декілька панелей керування з додатковими інструментами. Скористайтеся пунктом меню Параметри, щоб налаштувати перелік видимих панелей або кнопки панелі інструментів та клавіатурні скорочення. Ви можете змінювати стилі, форми, гарнітуру шрифту та колір тексту, зображення тощо.
gLabels — невибаглива до ресурсів програма GNOME, призначена для створення наліпок, візитівок та етикеток до компакт-дисків та DVD.
Щоб запустити gLabels у GNOME, скористайтеся панеллю «Діяльності». Введіть декілька перших літер назви програми, потім натисніть значок програми або клавішу Enter. Крім того, ви можете скористатися пунктом gLabels у меню Програми → Офіс. У KDE скористайтеся пунктом меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Офіс → Дизайнер етикеток gLabels.
Під час відкриття нового файла за допомогою піктограми або пункту меню у верхній частині вікна ви зможете вибрати шаблон етикетки. За допомогою меню і панелей інструментів ви зможете додати до етикетки об’єкти, зокрема текст, прямокутники, лінії, еліпси, зображення та штрихкоди. Ви зможете змінити розмір, пересунути або вирівняти об’єкти. Ви можете налаштувати перегляд, масштаб та панелі інструменти. За допомогою розташованої у нижній частині вікна панелі ви зможете налаштувати вигляд даних, зокрема гарнітуру шрифту, вирівнювання, вагу шрифту, нахил шрифту, а також колір тексту і ліній.
Щоб дізнатися більше про користування gLabels, зверніться до веб-сайта gLabels, розташованого за адресою http://glabels.sourceforge.net/.
У Fedora ви знайдете програми фінансового обліку для обох основних графічних середовищ, GNOME і KDE. GnuCash — програма для ведення фінансового обліку, яку ми рекомендуємо користувачам графічного середовища GNOME, а KMyMoney є рекомендованою програмою для ведення фінансового обліку у стільничному середовищі KDE. Хоча ці програми і рекомендовано для користувачів різних графічних середовищ, не слід забувати, що обидві програми добре працюють у будь-якому з середовищ Fedora. Обома програмами можна скористатися для ведення особистого та ділового обліку, а також налаштовувати на роботу з банківськими установами безпосередньо інтернетом.
GnuCash і KMyMoney не є програмами, які включено до типового комплекту програм портативного DVD або DVD для встановлення системи. Якщо ви не маєте доступу до інтернету, ви можете встановити ці програми за допомогою DVD для встановлення Fedora. Відповідні настанови можна знайти у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Встановити програми можна або за допомогою програми PackageKit, або за допомогою командного рядка і програми Yum.
12.1. GnuCash
За допомогою GnuCash ви зможете слідкувати за особистими та діловими банківськими рахунками, цінними паперами, прибутками та витратами. Програму побудовано на принципах подвійного бухгалтерського обліку.
Щоб запустити GnuCash, відкрийте панель «Діяльності». Введіть перші декілька літер назви програми, а потім клацніть на значку програми або натисніть клавішу Enter. Іншим варіантом запуску є пошук значка Gnucash у списку Програми → Офіс. Натисніть кнопку Закрити, щоб закрити вікно Порада дня.
За допомогою Вікна вітання виберіть програму-майстер, яку ви бажаєте запустити, і натисніть кнопку Гаразд.
У вікні Створення нової ієрархії рахунків виберіть пункт Створити новий набір рахунків і натисніть кнопку Далі.
Choose your currency and click the Forward button.
У вікні Категорії позначте всі пункти рахунків, які ви бажаєте створити, і натисніть кнопку Далі.
Виконайте настанови вікна Налаштування вибраних рахунків і натисніть кнопку Далі.
Натисніть кнопку Застосувати, щоб завершити налаштування рахунків.
Щоб імпортувати дані з файла Quicken .qif, позначте поле і натисніть кнопку Далі.
Виберіть файл .qif, який слід завантажити, і натисніть кнопку Далі.
Програма запропонує вам завантажити інші файли QIF для додаткових рахунків. Натисніть кнопку Далі.
Натискання кнопки Далі допоможе вам виконати процедуру Встановлення відповідності рахунків QIF з рахункомGnuCash, Встановлення відповідності категорій QIF з рахункамиGnuCash та вибору валюти.
Натисніть кнопку Застосувати для імпортування ваших даних або кнопку Назад, щоб переглянути встановлені відповідності.
12.1.2. Користування GnuCash
Щоб відкрити вікно GnuCash, відкрийте панель «Діяльності». Введіть декілька перших літер назви програми, а потім клацніть на значку програми або натисніть клавішу Enter. Іншим варіантом запуску є вибір значка GnuCash у списку Програми → Офіс. Буде відкрито вкладку Рахунки.
За допомогою верхньої панелі меню ви можете керувати вашими рахунками. Ви можете:
Змінити, Вилучити і Створити нові рахунки.
Встановити параметри
Запланувати транзакції.
Виконувати перекази.
Узгодити рахунок.
Ввести Поділи капіталу.
Додати записи Покупців, Постачальників та Працівників у вашому бізнесі.
Встановити нагадування.
Створити звіти.
Налаштувати онлайн-банкінг.
Редагувати ціни складських товарів.
Отримати доступ до Головної книги обліку.
Двічі клацніть на пункті рахунка, щоб відкрити список параметрів рахунка. Верхню панель меню буде змінено відповідно до можливостей керування переказами. У меню ви знайдете пункти, про які ми згадували вище, і додаткові пункти, за допомогою яких ви зможете:
Змінити вигляд облікової книги з Основної книги на Автоматично поділену книгу, Журнал транзакцій або Подвійний запис.
Вирізати, Скопіювати, Вставити, Зробити копію, Вилучити, Спорожнити і Ввести записи транзакцій.
Встановити терміни сплати для споживачів.
Створити Рахунки, Фактури і Розписки.
12.1.3. Налаштування роботи з банками за допомогою мережі
Налаштування інтернет-банкінгу починається з вікна Рахунки або Журнал.
У верхньому меню програми виберіть пункт Інструменти → Налаштувати онлайн-банкінг.
У вікні Початкове налаштування онлайн-банкінгу буде показано список даних, які вам слід вказати для налаштування.
Натисніть кнопку Далі.
Виберіть пункт Запустити помічник AqBanking у вікні Запустити помічник онлайн-банкінгу.
У вікні Налаштування на панелі Вступ буде наведено резюме можливих варіантів дій.
Введіть потрібні дані на вкладках Користувачі, Рахунки і Сервери у верхній частині вікна.
Виберіть сервер OFX-Direct, якщо не знаєте, який з серверів слід вибрати.
Ймовірно, вам доведеться зателефонувати до банку, щоб дізнатися адресу сервера банку. Якщо ви вибрали сервер OFX-Direct, ймовірно, адресою буде https://ofx.ваш_банк.com/.
Поверніться до вікна Запустити помічник онлайн-банкінгу і натисніть кнопку Далі.
Позначте відповідні пункти у стовпчику Новий?, щоб встановити відповідність параметрів банківського рахунка з вашими рахунками GnuCash.
Натисніть кнопку Далі.
Натисніть кнопку Застосувати, щоб завершити налаштування.
Щоб звантажити дані ваших банківських операцій, скористайтеся вкладкою Рахунки або Журнал, а потім скористайтеся пунктом Дії → Онлайн-дії → Отримати транзакції або → Отримати баланс. Заповніть поля даних, потрібні для завершення дії.
12.2. KMyMoney
KMyMoney — пакунок подвійного фінансового обліку для особистих потреб або потреб малого бізнесу.
Відкрийте вікно KMyMoney за допомогою пункту меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Офіс → Особисте керування фінансами.
Натисніть кнопку Далі у вікні Ласкаво просимо до KMyMoney.
Введіть потрібні програмі дані і натисніть кнопку Далі.
Виберіть валюту для рахунків і натисніть кнопку Далі.
Введіть параметри вашого банківського рахунка. Знову натисніть кнопку Далі.
Знайдіть пункт вашої країни і натисніть кнопку +, розташовану поряд з її назвою.
Виберіть тип рахунка, який ви бажаєте налаштувати, а потім натисніть кнопку Далі. Ви можете створити рахунки декількох типів.
Натисніть кнопку Далі.
You can keep the default path where KMyMoney will save your files. Type in a path, or browse by clicking the button marked with a small folder on the right of the path window.
Натисніть кнопку Завершити. Програма відкриє вікно вашої Домівки.
Відкрийте список рахунків натисканням посилання на ваш рахунок у вікні Ваше фінансове резюме.
Натисніть посилання Показати вітальну сторінку KMyMoney у нижній частині вікна, щоб отримати доступ до таких пунктів дій:
Розпочати роботу і налаштувати мої рахунки
Відкрити існуючий файл даних KMyMoney.
Прочитати довідку щодо користування KMyMoney
Відвідати веб-сайт KMyMoney
Попросити про підтримку спільноту KMyMoney
Переглянути список нововведень у цій версії
12.2.2. Налаштування роботи з банками за допомогою мережі
Натисніть піктограму Установи на лівій панелі, щоб пов’язати відомості про ваш банк з вашим новим рахунком.
Позначте пункт вашого рахунка у списку банку головного вікна програми.
У меню, розташованому у верхній частині вікна програми, виберіть пункт Рахунок → Пов’язати рахунок. Програма завантажить список фінансових установ у вікно Налаштування рахунка мережевої роботи з банком.
Введіть назву вашої банківської установи у поле Пошук або знайдіть її пункт у списку.
Натисніть позначку назви вашого банку, щоб позначити відповідний пункт, а потім натисніть кнопку Далі.
Заповніть поля Користувач і Пароль.
Виберіть пункт Ідентифікувати як і натисніть кнопку Далі.
У цьому вікні буде показано доступні вам рахунки банку. Позначте той з них, який вам потрібен, і пов’яжіть його з вашим рахунком KMyMoney і натисніть кнопку Далі.
Натисніть кнопку Завершити, щоб завершити налаштування.
Натисніть синю піктограму на верхній панелі, щоб Оновити рахунок, або скористайтеся пунктом головного меню меню Рахунок → Оновити рахунок.
Програма з’єднається з вашим банком і відкриє вікно Вибір рахунка, якому KMyMoney запитає вас про те, дані якого рахунка ви бажаєте звантажити. Крім того, ви зможете Створити запис рахунка.
Позначте ваш рахунок і натисніть кнопку Гаразд.
У вікні Статистичні дані виписки - KMyMoney буде наведено резюме звантажених даних. Натисніть кнопку Гаразд.
Натисніть піктограму Облікова книга, розташовану на лівій панелі меню, щоб переглянути звантажені дані.
Формати мультимедіа, що типово не підтримуються у Fedora
З ліцензійних та патентних причин Fedora не може включати певні модулі відтворення аудіо та відео, відомі як кодеки. Прикладом є, кодек MP3. За докладнішою інформацією зверніться до Розділ 13.1, “Підхід проекту Fedora до підтримки мультимедіа” for more information.
До складу Fedora входять декілька засобів для прослуховування аудіо та перегляду відео як у GNOME, так і у KDE. Ці програми працюють у будь-якому графічному оточенні. Якщо у вас ці програми ще не встановлені, інструкції з встановлення пакетів наведено у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Встановити програми можна або використовуючи програму PackageKit або з командного рядку, програмою Yum
До складу Fedora входять такі типові мультимедійні програми:
Amarok — музичний програвач з функціями каталогізації музики, підтримкою компакт-дисків, радіостанцій у Інтернет та таке інше. Типово входить до складу KDE.
Brasero — програма для GNOME, призначена для копіювання та створення аудіо та відео дисків, CD та DVD за даними.
Cheese Webcam Booth — програма для отримання фотографій та відео з веб-камери, програма встановлюється з GNOME та KDE.
Dragon Player — простий відеопрогравач у KDE.
JuK — менеджер колекцій та списків програвання, а також музичний програвач. Встановлюється з KDE.
Kaffeine — програма перегляду відео у KDE.
KMix — мікшер звуку для KDE.
KsCD — програма для прослуховування звукових компакт-дисків у KDE.
Rhythmbox — музичний програвач з функціями каталогізації музики, з підтримкою CD, радіостанцій у Інтернет тощо. Типово встановлюється з GNOME.
Sound Juicer — програма перетворення даних звукових компакт-дисків на музичні файли (ця операція також відома як видобування) для GNOME.
Мультимедійний програвач Totem — програма для перегляду відео у GNOME.
Щоб запустити ці програми у GNOME, відкрийте панель «Діяльності». Введіть декілька перших літер назви програми, а потім клацніть на значку програми або натисніть клавішу Enter. Іншим варіантом запуску є вибір значка програму у меню Програми → Звук та відео.
У стільничному середовищі KDE мультимедійні програми об'єднані у меню Kickoff → Програми → Мультимедіа.
13.1. Підхід проекту Fedora до підтримки мультимедіа
Коротко, проект Fedora схвалює використання відкритих форматів натомість обмежених форматів.
Fedora включає повний список багатьох форматів, які можна вільно поширювати, включаючи формати Ogg, Vorbis, Theora, Speex, та FLAC. На ці формати не поширюються патентні чи ліцензійні обмеження, і вони є потужними та гнучкими альтернативами досі популярним форматам, таким як MP3, які не можуть легально розповсюджуватись з Fedora. Докладнішу інформацію дивіться на вікі-сайті присвяченому мультимедіа на сторінці https://fedoraproject.org/wiki/Multimedia.
13.2. Мультимедійні програми GNOME
Разом з робочим середовищем GNOME типово встановлюються такі програми для роботи з мультимедійними даними:
13.2.1. Фотовідеокіоск Cheese
Фотовідеокіоск Cheese — робить знімки та фотографії з вашої веб-камери.
13.2.1.1. Використання фотовідеокіоску Cheese
У головному меню доступні такі операції та параметри:
Виберіть Зйомка і можна буде увімкнути таймер Зворотний відлік, Фотографувати чи Запис відео, залежно від того, відмітили ви кнопку Фото чи Відео, також доступні пункти На весь екран та Вийти.
У меню Правка можна увімкнути Ефекти, Перемістити у смітник, Перемістити все у смітник та змінити Параметри.
При виборі Довідка > Зміст або натисканні F1 відкривається Посібник з Cheese.
Вкладки, що розташовані між вікнами, є скороченнями для команд у головному меню.
Програвач музики Rhythmbox програє CD, інтернет-радіо, та є організатором колекції музики.
Під час першого запуску Програвача музики Rhythmbox відкривається помічник імпорту ваших музичних файлів. На другому екрані помічника натисніть кнопку Огляд та виберіть теку з вашими музичними файлами, зазвичай це тека у вашому домашньому каталозі з назвою Музика.
13.2.2.1. Використання програвача музики Rhythmbox
Головні функції Програвача музики Rhythmbox:
Верхня панель меню містить усі меню для виконання завдань. Для відкривання довідки натисніть F1 або виберіть Довідка → Зміст.
На панелі інструментів надається доступ до функцій відтворення та виводяться подробиці про відтворювану композицію.
Повзунок часу під панеллю інструментів показує позицію відтворення композиції та дозволяє переходити до іншої частини композиції.
У вікні Список джерел доступні ваша музична бібліотека, інтернет-радіо, інтернет, портативний музичний програвач, списки відтворення та CD. Розділи у цьому вікні:
Бібліотека Музичного програвача Rhythmbox, де зберігаються усі імпортовані музичні композиції.
Радіо — список інтернет-радіостанцій.
Подкасти.
Онлайн-магазини:
Усі списки відтворення (звичайні та розумні).
Аудіо CD, вставлені у пристрій комп'ютера.
Портативні пристрої, такі як MP3-програвачі, приєднані до вашого комп'ютера.
Якщо ваша миша оснащена колесом, ви можете регулювати гучність розташовуючи курсор над значок гучності та повертати колесо миші.
У вікні Перегляд, праворуч від Списку джерел, можна переглядати та фільтрувати композиції з Бібліотеки за назвою жанру, виконавця чи альбому. Також у цій панелі міститься функція Пошук.
У нижній частині вікна розташований список Доріжок, у якому містяться списки композицій, що належать до обраного джерела.
Панель стану — панель, що виводиться внизу вікна, у якій виводиться інформація про обране джерело.
13.2.3. Програма копіювання звукових CD (Sound Juicer)
Програма копіювання звукових (Sound Juicer) дозволяє копіювати аудіо-доріжки звукових компакт-дисків та перетворювати їх на аудіо-файли. Крім того цю програму можна використовувати для програвання компакт-дисків.
13.2.3.1. Використання Sound Juicer
Щоб ввести дані доріжки, вставте аудіо-CD і Sound Juicer знайде та отримає дані з MusicBrainz (безкоштовної служби). Якщо дані MusicBrainz не відповідають вашому CD, можна ввести інформацію вручну. Також буде запитано, чи ви бажаєте надіслати введені вами дані до бази даних MusicBrainz. Для надсилання даних до MusicBrainz потрібно відкрити обліковий запис на їх сайті.
Введення даних про доріжку:
Заповніть тестові поля назва, виконавець, рік, жанр та диск щодо компакт-диска.
Нижче виводиться список звукових доріжок компакт-диска. Для кожної доріжки можете вказати назву доріжки та виконавця.
Для редагування списку доріжок, спочатку виберіть доріжку, потім клацніть на її заголовку. Коли закінчите вводити заголовок, натисніть клавішу Enter. Перед редагуванням кожна доріжка компакт-диска автоматично оновлюється, якщо вона відповідає виконавцю.
Копіювання доріжок:
Виберіть доріжки, які треба зберегти, Відмітивши поле на початку назви доріжки. Також можете вибрати Правка → Виділити все or Правка → Зняти відмітку.
Натисніть кнопку Копіювати. На час копіювання назва цієї кнопки зміниться на Зупинити. Наприкінці назви доріжки, що копіюється, ви побачите значок.
Для перегляду довідки натисніть F1 або виберіть Довідка → Зміст.
Відеопрогравач Totem відтворює диски DVD, CD, та VCD.
13.2.4.1. Використання Totem
Щоб відкрити звуковий чи відеофайл у Мультимедійний програвач Totem, виберіть Відео → Відкрити. Виберіть бажаний файл та натисніть на кнопку Додати. Також можна перетягнути файл у вікно відеопрогравача Totem. Якщо при спробі відтворення файлу Totem виводить повідомлення про помилку, перегляньте інформацію про кодеки на сторінці http://www.gnome.org/projects/totem/#codecs.
Щоб відкрити файл за його URL виберіть Відео → Відкрити адресу.
При виборі Відео → Відтворити диск запускається відтворення DVD, VCD чи компакт-диска.
Команда Відео → Витягнути призводить до виштовхування лотка з диском.
Під пунктом Витягнути є пункт Список програвання.
Команда Відео → Відтворити та Відео → Пауза призводить до відтворення чи призупинення відтворення диска.
При виборі Відео → Властивості відкривається бічна панель, у якій виводяться властивості файлу.
У меню Правка можна обрати Зберегти кадр чи Створити серію знімків екрана, увімкнути чи вимкнути Режим повтору чи режим У випадковому порядку, Очистити список відтворення, налаштувати Модулі та встановити Параметри.
У меню Вигляд можна увімкнути режими На весь екран, Вікно за розміром фільму, встановити Відношення сторін, Перемикнути кути, Показувати панель керування, Субтитри та показати чи сховати Бічну панель.
У меню Перейти можна перейти до меню DVD, Меню епізоду, Меню звуку, Кутового меню та Меню фрагментів, можна обрати Наступний фрагмент чи фільм або Попередній фрагмент чи фільм, Пропустити доріжку, та Перейти вперед чи Перейти назад.
У меню Звук можна обрати Мову для звукової доріжки та Збільшити гучність чи Зменшити гучність.
Обравши Довідка → Зміст чи натиснувши клавішу F1 можна відкрити довідку до програми.
13.2.6. Мультимедійні програми GNOME у репозиторії
Ці програми типово не встановлюються, але є у репозиторії. Для їх встановлення перегляньте розділ Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Програми можна встановити або програмою PackageKit або з командного рядка командою Yum.
У стільничному середовищі KDE мультимедійні програми об'єднані у меню Kickoff → Програми → Мультимедіа.
13.3.1. Amarok
Amarok — програвач дисків CD та організатор музичної колекції. Докладнішу інформацію про Amarok дивіться на сайті http://amarok.kde.org/
13.3.1.1. Використання Amarok
Для відтворення звукових файлів натисніть Відтворити з носія, можна вибрати Попередня композиція, Старт/пауза, Зупинити перейти до Наступна композиція або Вийти.
У меню Список композицій можна Додати носій, Додати потік, Експортувати список композицій як, Вернути, Повторити, Спорожнити список відтворення.
У меню Інструменти надається доступ до операцій Керування обкладинками, Керування скриптом та Оновити збірку.
У меню Параметри можна Налаштувати скорочення та Налаштувати Amarok.
Для показу довідки виебірть Довідка > Amarok Handbook, або натисніть F1.
У лівій частині вікна програми можна вибрати Файли для відтворення, Список відтворення, Колекції або отримати інтернет-доступ до музики, подкастів та радіо станцій. Залежно від вашого вибору змінюється права частина вікна.
Знизу у центрі є значки: + для додавання аплету, - для видалення аплету, стрілками можна переходити між Попередньою чи Наступною групою та змінити Масштаб.
У вікні Список програвання можна виконувати Пошук, переходити до Наступної чи Попередньої композиції, також доступні Параметри пошуку. Кнопки знизу дозволяють Очистити список відтворення, Показати активну доріжку, Вернути, Повторити, Зберегти список композицій та Експортувати список композицій як.
13.3.2. Програвач Dragon
Програвач Dragon — простий відеоплеєр. Докладнішу інформацію про нього дивіться на сайті http://dragonplayer.org/
13.3.2.1. Використання програвача Dragon
Коли ви вперше відкриєте Програвач Dragon за допомогою кнопок, розташованих у лівій частині вікна програми ви зможете Відтворити файл чи Відтворити диск. Якщо ви оберете один з цих варіантів, програма завантажить файл.
Команда Відтворити > Відтворити носій дозволяє відтворити DVD, VCD чи відеофайл, команда Пуск/Пауза дозволяє ставити на паузу та продовжувати відтворення фільму, Зупинити зупиняє відтворення, та Вийти закриває програму.
У меню Параметри можна обрати Повноекранний режим, Формат зображення, Субтитри, Канали аудіо, Налаштувати скорочення та Налаштувати пенали або Показати пенал.
Довідка відкривається за допомогою пункту меню Довідка → Підручник з програвача Dragon або натисканням клавіші F1.
При відкриванні у контекстному вікні програми можете Додати чи Вилучити теку та Імпортувати список композицій.
Обираючи меню Файл можете Створити новий файл, Відкрити наявний файл, Додати теку, Перейменувати, Редагувати, Змінити пошук, Дублювати, Перезавантажити, Витерти, Зберегти як чи Вийти з програми.
У меню Правка можете Вернути дію, Вирізати, Копіювати, Вставити, Очистити або Виділити все.
У меню Перегляд можна налаштувати JuK на Показувати смужку пошуку, Показувати редактор міток, Показувати історію, Показувати чергу програвання чи Показувати колонки, Вручну міняти розмір стовпчиків списку композицій та Режими перегляду (Типовий, компактний чи дерево).
У меню Програвач у розкривному списку виберіть Випадкове відтворення, Зациклити список композицій, Старт, Пауза, Зупинити, Наступна, Попередня та Програти наступний альбом.
У меню Мітки можна Зберегти чи Вилучити мітки, Освіжити, Вгадувати інформацію мітки, відкрити Менеджер обкладинок та Перейменувати файл.
У меню Параметри можна обрати які Панелі показувати, При запуску показувати екран заставки, Пришвартовувати у системному лотку, Залишатись у системному лотку при закритті, Оголошення доріжки у вигульку, Вгадування міток, Перейменування файлів та Налаштувати скорочення чи Налаштувати пенали.
У другому меню показуються панелі значків з найбільш уживаними командами, що містяться у меню.
У правій частині вікна знаходиться колекція чи списки відтворення.
У головному вікні показується інформація про файл: Назва доріжки, Виконавець, Альбом, Обкладинка, Доріжка, Жанр, Рік та Довжина.
Довідка відкривається у меню Довідка > Підручник з JuK або натисканням клавіші F1.
Закриття вікна JuK
Якщо ви натиснете кнопку з хрестиком, розташовану у верхній правій частині вікна, вікно програми JuK буде закрито, але сама програма продовжить працювати у системному лотку. Таким чином, можна продовжувати слухати музику, усунувши зайве вікно з екрана. Щоб повністю завершити роботу програми, скористайтеся пунктом меню Файл → Вийти.
13.4. KMix
KMix — програма-мікшер, за допомогою якої ви можете керувати параметрами вхідних і вихідних каналів звукових даних вашого комп’ютера. Докладніше про програму можна дізнатися з довідника з KMix за адресою http://docs.kde.org/stable/uk/kdemultimedia/kmix/index.html
13.4.1. Використання мікшера KMix
У вікні передбачено три розділи з різними регуляторами звукової картки: Вихід, Вхід і Перемикачі. У цих розділах розташовано повзунки гучності, перемикачі для увімкнення або вимикання запису або відтворення та засоби для вибору одного з декількох варіантів.
Вихід: тут зібрано всі регулятори пов’язані з відтворенням звуків, зокрема, тут розташовано регулятор гучності каналу Master.
Вхід: Тут зібрано всі регулятори, що пов’язані з записом звуків, зокрема, тут розташовано регулятор Capture.
Перемикачі: тут розміщено всі регулятори, які надають вам змогу лише вмикати або вимикати деяку функцію звукової картки (наприклад, "Mic Boost (+20dB)"), і засоби для вибору одного з декількох варіантів (наприклад, Mic Select: Mic1 або Mic2).
Крім того, у KMix передбачено лампочки.
Зелену для відтворення
Червону для запису
Жовту для доступу до особливих функцій звукової картки
Доступ до більшості цих елементів керування можна отримати за допомогою контекстного меню: достатньо навести вказівник миші на піктограму і клацнути правою кнопкою миші.
Показувати один або два повзунки. Цей пункт меню з’являється лише для стерео-пристроїв. Повзунок праворуч керує гучномовцями праворуч, а повзунок ліворуч — гучномовцями ліворуч.
Звук можна увімкнути або вимкнути.
Ви можете скористатися пунктом «Приховати», щоб приховати пункт пристрою у списку.
Щоб визначити параметри програми KMix, скористайтеся пунктом меню Параметри > Налаштувати KMix. Серед пунктів, які можна буде налаштувати у діалоговому вікні, що відкриється:
Швартувати в панель. Позначення цього пункту призведе до швартування програми у системному лотку після натискання кнопки Закрити у вікні програми.
Показувати мітки. Позначення цього пункту призведе до показу міток з назвами звукових пристроїв.
Показувати поділки на елементі повзунка.
13.5. KsCD
KsCD є простим програвачем дисків CD.
13.5.1. Використання KsCD
У групі кнопок лівої частини вікна такі кнопки:
Відтворити по центру.
Попередня ліворуч.
Наступна праворуч.
Зупинити внизу.
Виштовхнути згори.
По центру вікна буде показано відомості щодо файла, що відтворюється.
За допомогою піктограм у нижній частині вікна можна налаштувати Випадкове відтворення, відтворення у Циклі, Список композицій та Вимкнути звук.
Три кнопки вгорі і по центру праворуч призначено для виконання таких дій:
Керування гучністю — наведіть вказівник на білу крапку, натисніть і утримуйте праву кнопку миші, а потім перетягніть повзунок до бажаного рівня гучності.
За допомогою кнопки - ви можете мінімізувати вікно KsCD.
Натискання кнопки X призведе до закриття програми.
13.7. Мультимедійні програми зі сховища програмного забезпечення
Програми, опис яких наведено нижче, не є частиною типового набору програм, але пакунки з ними можна знайти у сховищах програмного забезпечення дистрибутива. Настанови зі встановлення цих пакунків наведено у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Встановити програми можна або за допомогою програми PackageKit або за допомогою командного рядка і програми Yum.
На першій вкладці вікна програми міститься п'ять значків:
Відтворити файл призначено для відтворення файла, що зберігається на вашому комп’ютері.
Відтворити аудіо-КД призначено для відтворення компакт-диска зі звуковими даними.
Відтворити відео-КД призначено для відтворення компакт-диска з відеофайлами.
Відтворити DVD відтворює DVD.
Цифрове ТБ призначено для відтворення даних з картки захоплення телевізійного сигналу.
У лівій частині вікна є чотири значки:
Вкладка Почати у верхній частині першого вікна відкриває перше вікно, яке ви можете бачити одразу після запуску програми.
За допомогою вкладки Відтворення можна відкрити вікно програвача.
Натискання заголовка наступної вкладки відкриває Список відтворення.
За допомогою нижньої вкладки з написом Телебачення ви зможете керувати переглядом телевізійних програм і переглядати ці програми.
На панелі інструментів у нижній частині вікна розташовано кнопки, за допомогою яких ви зможете Відтворити мультимедійні дані, Призупинити відтворення, Повернутися назад або Перейти вперед у відтворенні даних, Зупинити відтворення і змінити Гучність.
Головна панель меню містить такі пункти:
У меню Файл можна Відкрити файл, URL чи каталог, ВідкритиDVD, відео-КД, аудіо-КД та Мережеву трансляцію. Також ви можете Зберегти потік, Зберегти знімок вікна чи Вийти.
За допомогою меню Перегляд можна перевести програму у Повноекранний режим, Мінімальний режим, Перемикнути список відтворення/програвач, Увімкнути автоматичну зміну розмірів чи Зберегти початкове співвідношення сторін.
При виборі Програвач доступні параметри Відтворення, Пауза, Зупинити, перейти до Наступної доріжки чи Попередньої доріжки, Перехід вперед, Сповільнення та Перехід до позиції. Також можна Перейти доDVD, CD, Відео, налаштувати Субтитри, отримати доступ до Інформації про доріжку та увімкнути чи вимкнути Модулі.
У Список композицій можна вибрати Перемішати, Повторити, Завантажити обкладинку, Clear Current Playlist, запустити Новий список відтворення, Імпортувати, Зберегти чи Вилучити зі списку відтворення.
За допомогою Settings allow you to select a Player Engine (Xine or GStreamer), choose the Toolbars, Configure Shortcuts, Toolbars and Kaffeine Player, and to set xine Engine Paramenters.
Вибір пункту меню Довідка > Підручник з Kaffeine або натискання клавіші F1 відкриє вікно підручника з програми (не у цій версії).
13.8. MP3-програвачі
Особистими програвачами цифрових даних можна скористатися для зберігання і прослуховування музичних творів без потреби у використанні комп’ютера. Часто такі програвачі називають MP3-програвачами, хоча вживання цього терміну і не є зовсім коректним. Музичні дані на таких програвачах не обов’язково зберігаються у форматі MP3.
Значну частину MP3-програвачів можна змонтувати на комп’ютері як носії даних. Музику на такі програвачі можна простим копіюванням файлів звукових даних, подібно до того, як копіюються файли на будь-який інший диск. Докладніше про це можна дізнатися з розділу Розділ 6, Робота з носіями даних.
Інші ж програвачі потребують встановлення окремих програм для керування музичними даними.
13.8.1. Grip
Grip — програвач і програма видобування даних з компакт-дисків для робочого середовища GNOME. Ця програма є автоматичною оболонкою для програм кодування звукових даних у формат MP3 та інші формати. За її допомогою ви зможете перетворити дані зі звукового компакт-диска безпосередньо у формат MP3. Програма здатна отримувати дані щодо вмісту дисків з інтернету. Докладніше про Grip можна дізнатися з веб-сайта програми за адресою http://nostatic.org/grip/doc/index.html
Grip не є частиною типового набору програмного забезпечення дистрибутива, — програму доведеться встановити зі сховищ програмного забезпечення або за допомогою програми PackageKit, або за допомогою командного рядка і програми Yum. Докладніше про встановлення програмного забезпечення можна дізнатися з розділу Розділ 18, Керування програмним забезпеченням.
13.8.2. З'єднання з iPod
Користувачі Linux можуть працювати з мультимедійними даними, що зберігаються на програвачах iPod, за допомогою декількох програм високої якості. Серед цих програм gtkpod, YamiPod, а також інструменти, вбудовані до програм-програвачів, зокрема Amarok, Rhythmbox та Banshee.
Gtkpod не є частиною типового набору програм компакт-диска з портативною системою або DVD. Якщо ви не маєте доступу до мережі інтернет, ви можете скористатися DVD Fedora для встановлення Gtkpod. Ви можете встановити програму за допомогою або PackageKit, або командного рядка і програми Yum. Докладніші відомості викладено у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням.
Запустити Gtkpod можна за допомогою пункту меню Програми → Звук та відео → gtkpod у GNOME або пункту меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Звук і відео → Керування iPod.
Докладніші відомості та корисні настанови з підтримки iPod у Gtkpod наведено на веб-сайті Gtkpod за адресою http://www.gtkpod.org/about.html.
13.9. Подальша інформація
Докладніше про формати зберігання звукових та відеоданих, поширення яких не обмежено патентами, та про їхнє використання можна дізнатися на сайті Xiph.Org за адресою http://www.xiph.org
У типовому комплекті програм Fedora передбачено декілька ігор. Крім того, ви можете встановити додаткові пакунки з іграми під час або після встановлення системи. Настанови щодо встановлення нових ігор у вашу систему наведено у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. У назві більшості з цих пакунків є слово «games» (ігри). Докладніші відомості щодо ігор у Fedora наведено на сторінці https://fedoraproject.org/wiki/Games. Докладніші відомості щодо кожної з ігор у цьому списку можна знайти на сторінці довідки, яку можна відкрити за допомогою пункту меню Довідка програми.
Щоб грати у ігри різних графічних середовищ, вам не потрібно перемикатися між цими середовищами.
You can play KDE games while logged into GNOME and GNOME games while logged into KDE. Graphical environment components are very modular. When you install the game packs any dependencies are also be installed. You may need additional packages to view the online help.
14.1. Типові ігри GNOME
Частиною набору типових програм Fedora, що встановлюються на основі портативної версії або DVD, є такі ігри GNOME:
Пасьянс Aisle Riot
is a collection of solitaire card games.
Iagno
гра у перевертання дисків, подібна до реверсі.
Міни
гра, подібна до популярної гри у сапера.
Судоку
популярна логічна гра, у якій слід правильно розташувати числа у ґратці.
Щоб почати гру, скористайтеся панеллю «Діяльності». Введіть декілька перших літер назви гри, а потім натисніть значок, який буде показано, або натисніть клавішу Enter. Крім того, ви можете скористатися меню Програми → Ігри, щоб ознайомитися з повним списком встановлених ігор.
14.1.1. Додаткові ігри GNOME
Серед додаткових ігор GNOME є різні ігри: ігри на дошці, зокрема шахи, карткові ігри, зокрема косинка, головоломки, зокрема Кльоцки, аркадні ігри, зокрема Роботи, ігри з плитками, зокрема маджонґ. Тут наведено лише приклади ігор.
Щоб погратися у додаткові ігри, встановіть пакунок gnome-games-extra за допомогою програми PackageKit або командного рядка і програми Yum. Настанові зі встановлення нових програм можна знайти у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Не забудьте також встановити окремий пакунок Файли довідки до gnome-games, у якому містяться настанови щодо ігор. Якщо ви хочете встановити цей пакунок з командного рядка, скористайтеся назвою gnome-games-help.
14.1.2. Як грати у ігри
Якщо встановлено пакунок Файли довідки до gnome-games, ви можете скористатися пунктом меню Довідка → Зміст у кожній з ігор, щоб отримати довідку зі способів гри.
14.2. Типові ігри KDE
Багато ігор KDE типово не встановлюються за допомогою компакт-диска або DVD з портативною системою. Якщо у вас немає доступу до інтернету, ви можете встановити їх з DVD Fedora за допомогою програми PackageKit або командного рядка і програми Yum. Докладніше про встановлення програм можна дізнатися з розділу Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. У пакунку kdegames містяться ігри поточної версії KDE, а у пакунку kdegames3 — ігри, які ще не було портовано на платформу KDE4.
У модулі ігор KDE ви знайдете популярні ігри, подібні до ігор GNOME, зокрема Kfourinline, Killbots, Ksudoku, Kreversi, а також багато інших ігор, яких немає у GNOME. Серед ігор KDE, яких немає у інших модулях ігор:
Більшість фотоапаратів, у яких передбачено можливість з’єднання USB, буде автоматично розпізнано Fedora, потреба у налаштуванні буде мінімальною. Якщо у вашому фотоапараті можливе налаштування на різні типи з’єднання USB, встановіть параметр з’єднання USB у значення PTP або режим point-to-point (точка-точка). Щоб дізнатися про те, чи доступний подібний вибір у вашому фотоапараті, та про те, як його можна зробити, зверніться до інструкції до фотоапарата.
15.1. Встановлення з’єднання з вашим фотоапаратом
Щоб встановити з’єднання з вашими фотоапаратом у системі Fedora, виконайте такі дії:
Переконайтеся, що фотоапарат вимкнено.
З’єднайте кабелем USB фотоапарат з комп’ютером.
Якщо на вашому фотоапараті слід натиснути якусь кнопку або перевести фотоапарат у спеціальний режим перед з’єднанням з комп’ютером, виконайте відповідні дії.
Увімкніть фотоапарат.
Після вмикання фотоапарата Fedora розпізнає пристрій і запустить програмне забезпечення, призначене для налаштування та керування фотографіями, наприклад, Впорядник фотографій Shotwell у стільниці GNOME або програму для керування фотографіями digiKam у стільниці KDE.
15.2. Обробка фотографій у стільниці GNOME
Після вмикання фотоапарата на стільниці має з’явитися інформаційне вікно. У спадному меню цього вікна ви можете скористатися такими пунктами дій:
Відкрити у Впорядник фотографій Shotwell. Після відкриття вікна Shotwell виберіть пункт вашого фотоапарата на лівій панелі. Якщо Shotwell попросить вас демонтувати фотоапарат з файлової системи, натисніть кнопку Демонтувати. Після цього ваші фотографії буде показано на головній панелі програми. Позначте пункти фотографій, які слід імпортувати, і скористайтеся пунктом Імпортувати позначені або Імпортувати всі.
Щоб переглянути файли у програми для керування файлами, скористайтеся пунктом Відкрити теку.
Скористайтеся пунктом Відкрити у іншій програмі і виберіть відповідну програму зі списку.
Якщо ви не маєте намірів імпортувати фотографії, натисніть кнопку Нічого не робити. Якщо ви не бажаєте бачити це діалогове вікно під час кожного з’єднання фотоапарата, ви можете позначити пункт Завжди виконувати цю дію у поєднанні з будь-яким варіантом дій, щоб зафіксувати ваш вибір.
Інші способи отримати доступ до ваших фотографій:
Натисніть піктограму пристрою, на якому зберігаються фотографії, на стільниці.
Натисніть пункт Місця меню верхньої панелі, а потім натисніть пункт фотоапарата або іншого пристрою, на якому зберігаються ваші фотографії.
15.2.1. Впорядкування і перегляд фотографій
Якщо ви імпортували ваші фотографії за допомогою Shotwell, натисніть пункт Фотографії на лівій панелі, щоб переглянути ці фотографії. Полегшити впорядкування та обробку фотографій у Shotwell можна за допомогою потужних можливостей програми з прив’язки фотографій до подій та роботи з мітками.
15.2.1.1. Впорядкування за подіями
Під час імпортування фотографій Shotwell шукає дані, вбудовані до фотографій фотоапаратом. Ці дані позначають час і дату, коли було зроблено фотографію. Після імпортування цих даних ви зможете переглядати фотографії за датами за допомогою пункту Події на лівій панелі програми. На головній панелі програми буде показано окрему фотографію, що відповідає всім фотографіями, зробленим протягом певної дати. Наведіть вказівник миші на позначку дати і двічі клацніть лівою кнопкою миші, щоб переглянути всі фотографії, зроблені протягом певної дати.
Ви можете перейменувати будь-який з пунктів подій відповідно до ваших уподобань: достатньо навести вказівник миші на пункти дати на будь-якій з панелей, — наприклад, «Чтв 7 січ 2010» може стати «Різдвом». Крім того, ви можете об’єднувати записи подій у один запис. Наприклад, можна об’єднати «Різдвяний вечір», «День Різдва» та «День після Різдва» у один запис, — «Різдво».
15.2.1.2. Впорядкування за мітками
Ви можете додавати до ваших фотографій мітки. Достатньо позначити фотографії на головній панелі програми і скористатися пунктом меню Мітки → Додати мітки…. Щоб додати одразу декілька міток, введіть їх через кому, без пробілів.
Після додавання міток на лівій панелі з’явиться додатковий пункт меню, — Мітки. Ви зможете натиснути пункт мітки, щоб переглянути всіх фотографії з відповідною міткою. Змінювати, перейменовувати та вилучати мітки можна за допомогою відповідних пунктів меню Мітки.
15.2.1.3. Оприлюднення фотографій у інтернеті
Ви можете оприлюднювати ваші фотографії у службах Facebook, Flickr або веб-альбомах Picassa безпосередньо за допомогою Shotwell. Позначте пункти фотографій, які ви бажаєте оприлюднити на головній панелі програми і натисніть кнопку Оприлюднити на нижній панелі або скористайтеся пунктом Файл → Оприлюднити… у верхньому меню програми. У відповідь програма відкриє діалогове вікно, у якому ви зможете вказати службу оприлюднення фотографій та увійти до системи цієї служби, якщо ви ще не увійшли до неї.
Під час першого входу до облікового запису служби за допомогою Shotwell вам слід дозволити на вашому обліковому записі з’єднання з Shotwell. Після виконання відповідного налаштування програма відкриє вікно з пунктами, що стосуються розміру і прав на перегляд вивантажених фотографій. Вкажіть бажані параметри оприлюднення і натисніть кнопку Оприлюднити. Після цього ваші фотографії буде вивантажено на ваш обліковий запис у мережі.
15.3. Обробка фотографій у стільниці KDE
Для імпортування та впорядкування ваших фотографій у стільниці KDE використовують програму digiKam. Окрім виконання цих завдань, digiKam призначено для редагування фотографій. Відповідні завдання виконує модуль цієї програми — showFoto.
Після вмикання фотоапарата, з’єднаного з комп’ютером, або з’єднання з комп’ютером пристрою, на якому зберігаються фотографії, наприклад, флеш-картки USB, Fedora повідомить вам про це відкриттям вікна Сповіщення про пристрої, розташованого ліворуч на панелі KDE. Якщо таке вікно не відкрилося, натисніть позначку Сповіщення про пристрої, щоб відкрити вікно вручну. У вікні ви побачите список фотоапаратів та інших портативних пристроїв зберігання даних. Натисніть пункт відповідного пристрою, щоб відкрити діалогове вікно Що ви хочете робити?. Натисніть у вікні пункт Звантажити фотографії програмою digiKam, а потім натисніть кнопку Гаразд.
15.3.1. Імпортування фотографій за допомогою digiKam
Після першого запуску digiKam програма запитає вас про типове розташування сховища фотографій. Рекомендованим варіантом є тека Картинки у вашій домашній теці. Крім того, програма може запитати про місце, де слід зберігати базу даних, у якій вона зберігатиме відомості щодо фотографій. digiKam використовуватиме цю базу даних для полегшення впорядкування та керування вашими фотографіями. Типовою пропозицією щодо теки зберігання бази даних знову буде тека Картинки. Для обох цих тек ви можете ввести власні назви, вказати теки за допомогою вікна вибору тек, яке можна відкрити натисканням кнопки з зображенням теки, або скористатися типовими значеннями. Після того, як вами буде зроблено вибір, натисніть кнопку Гаразд. Буде відкрито головне вікно digiKam і окреме вікно зі списком файлів на вашому фотоапараті або пристрої зберігання даних.
У цьому діалоговому вікні ви можете позначити або зняти позначення з пунктів фотографій: просто наведіть вказівник миші на відповідну мініатюру і клацніть лівою кнопкою миші. Щоб позначити всі фотографії, наведіть вказівник на будь-яку фотографію, клацніть лівою кнопкою миші, а потім натисніть комбінацію клавіш Ctrl+A. Щоб зняти позначення з усіх фотографій, натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Shift+A. Після позначення всіх фотографій, які ви бажаєте імпортувати, натисніть кнопку Звантажити вибрані. Щоб скасувати процес імпортування до того, як буде почато звантаження, закрийте вікно. Щоб скасувати процес, якщо звантаження вже було розпочато, натисніть кнопку Скасувати.
digiKam запитає вас про назву цієї групи зображень, яка у програмі називається альбомом. Ви можете або вибрати один з поточних альбомів у списку, або натиснути кнопку Створити альбом і вказати назву альбому. digiKam запропонує для назви альбому поточну дату, але ви можете вибрати будь-яку назву, яка полегшить вам визначення того, що зображено на фотографіях. Після вибору альбому натисніть кнопку Гаразд, і digiKam імпортує фотографії на ваш комп’ютер.
Щоб вилучити фотографії з вашого фотоапарата, скористайтеся пунктом меню Зображення → Вилучити вибрані (буде вилучено лише зображення, які ви імпортували на ваш комп’ютер) або пунктом Зображення → Вилучити всі (буде вилучено всі зображення з фотоапарата).
15.3.2. Впорядкування фотографій за допомогою digiKam
Мітка — це інформаційних об’єкт, який ви додаєте до бази даних digiKam для полегшення майбутньої ідентифікації фотографії. Наприклад, ви можете додати до фотографії мітку з іменами людей, яких на ній зображень, назвою місця, де було зроблено фотографію, або назвою події.
Щоб додати мітку до зображення, наведіть на нього вказівник миші, клацніть правою кнопкою миші і виберіть у контекстному меню пункт Призначити мітку, а потім позначте одну або декілька міток зі списку. Щоб додати до списку нову мітку, виберіть пункт Додати нову мітку, а потім призначте цю мітку до фотографії. Після призначення мітки digiKam показуватиме її під зображенням. Призначення міток не змінюватиме саму фотографію, отже ви не зможете пошкодити фотографію додаванням до неї мітки. digiKam зберігає мітки окремо від фотографій, але ви можете зберегти ці мітки і у самих фотографіях.
Щоб знайти зображення з певною міткою, натисніть кнопку Пошук, введіть у поле пошуку мітку і натисніть клавішу Enter. digiKam покаже всі зображення, до яких було застосовано мітку.
Віддалений доступ до робочого столу може бути ризикованим. Такий доступ слід вмикати лише за необхідності та не слід залишати його активним.
Fedora дозволяє надавати віддалений доступ до робочого столу з мережі, тож користувач з іншого комп'ютера може переглядати та (з вашого дозволу) взаємодіяти з робочим столом вашої системи.Це можна використовувати для технічної підтримки з віддаленого місця чи для демонстрації певних функцій робочого столу іншим користувачам. Також іноді буває корисним надання віддаленого доступу до ваших файлів іншому комп'ютеру.
Fedora uses a method called Virtual Networking Computing (VNC) to enable remote desktop sharing. Therefore, the remote viewer must use VNC as well. Apple OS X uses VNC by default, but Microsoft Windows uses a different method to share desktops, called Remote Desktop Connection (RDC). To access your Fedora desktop from a computer with a Microsoft Windows operating system, that computer needs a VNC viewer. TightVNC is a free and open-source VNC program available for Linux and Microsoft Windows from http://www.tightvnc.com/.
16.1. GNOME
Щоб скористатися спільним використанням робочого столу, відкрийте панель «Діяльності». Введіть віддален у поле для пошуку, потім натисніть значок Віддалена стільниця, який буде показано, або натисніть клавішу Enter. Крім того, ви можете скористатися значком Віддалена стільниця у списку Програми → Інші. У відповідь буде відкрито вікно Налаштування віддаленої стільниці.
Для надання спільного доступу:
У розділі Спільний доступ відмітьте поле Дозволяти іншим користувачам переглядати ваш робочий стіл.
Потім відмітьте Дозволяти іншим користувачам контролювати ваш робочий стіл.
Under Security, tick the box next to Confirm each access to this machine.
Потім відмітьте Вимагати цей пароль від користувача і введіть пароль. Пароль повинен відрізнятись від паролю вашого облікового запису, виберіть новий пароль, який ви скажете лише користувачам віддаленого робочого столу.
Зрештою, натисніть на кнопку Закрити.
Повідомте пароль особі, що займається віддаленою технічною або буде здійснювати віддалений перегляд. Коли ця особа під'єднається до вашого робочого столу, у вікні запиту підтвердження натисніть Так.
Коли функція віддаленого робочого столу більше не потрібна, вимкніть її:
Виберіть Система → Параметри → Віддалений робочий стіл.
Зніміть позначку Дозволяти іншим користувачам переглядати ваш робочий стіл.
Натисніть на кнопку Закрити.
16.1.1. Viewing Other Users Desktop
Щоб почати перегляд стільниці іншого користувача за допомогою інтернету або іншого мережевого з’єднання, скористайтеся панеллю «Діяльності». Введіть віддален у поле для пошуку, потім натисніть значок Перегляд віддаленої стільниці, який буде показано, або натисніть клавішу Enter. Крім того, ви можете скористатися значком Віддалена стільниця у списку Програми → Інші. У відповідь буде відкрито вікно Перегляд віддаленої стільниці.
Щоб встановити з’єднання з віддаленою стільницею, яку ви хочете переглянути, натисніть кнопку З’єднатись. Вам доведеться вказати назву вузла комп’ютера, з яким слід встановити з’єднання, а також пароль для віддаленого доступу, якщо такий потрібен. Щоб отримати довідкову інформацію щодо налаштування з’єднання з віддаленою стільницею, скористайтеся пунктом Довідка → Зміст або натисніть клавішу F1.
16.2. KDE
Для активації спільного доступу до робочого столу KDE, виберіть Кнопка запуску програм → Програми → Система → Спільні стільниці . Відкриється вікно модуля керування Спільні стільниці. Є два способи надання спільного доступу:
Ви можете створити запрошення. Типово, запрошення діє протягом однієї години. Це зменшує шанс забути вимкнути спільний доступ до робочого столу, і особливо корисно для тимчасового надання спільного доступу.
Можна залишити спільний доступ до робочого столу назовсім.
Для створення запрошення до спільного доступу відкрийте вікно «Спільні стільниці», як вказано вище, натисніть Нове особисте запрошення та вкажіть інформацію про особу, яку треба запросити, або ж те саме запрошення можна надіслати електронною поштою натиснувши на Нове запрошення поштою.
Якщо треба надати перманентний спільний доступ до робочого столу:
У вікні «Спільні стільниці» натисніть Налаштувати → Безпека потім відмітьте Дозволити з'єднання без запрошення.
Якщо хочете окремо підтверджувати кожне з'єднання, відмітьте Запитувати перед тим, як приймати з'єднання
Задля безпеки треба встановити пароль, введіть його у полі Пароль для з'єднання без запрошення:. Пароль повинен відрізнятись від паролю облікового запису вашого користувача.
Вгорі вікна виберіть вкладку Мережа, відмітьте Використовувати типовий та запишіть показаний порт.
Зрештою, натисніть на кнопці Застосувати і потім натисніть кнопку Гаразд.
Особа, що буде віддалено з'єднуватись з комп'ютером має знайти IP-адресу чи назву вузла вашої системи, через : буде потрібно вказати записаний вище номер порту. Коли особа приєднається до вашого робочого столу, у вікні із запитом підтвердження натисніть Так.
Коли функція віддаленого робочого столу більше не потрібна, вимкніть її:
Виберіть Кнопка запуску програм → Програми → Система → Спільні стільниці.
Зніміть позначку Дозволити з'єднання без запрошення.
Натисніть на кнопку Застосувати.
16.3. Other Desktops
Різні графічні середовища можуть мати свої власні варіанти надання доступу до робочого столу, але для цього також можна скористатись програмою VNC server з командного рядку для будь-якого графічного середовища. Налаштовування цього сервера поза увагою цього документу.
У Fedora ви можете налаштувати вигляд і поведінку вашого графічного середовища. Набір всіх параметрів, які визначають дизайн елементів графічного середовища, ми будемо називати загальним терміном «тема».
17.1. Configuring the language and keyboard
17.1.1. Configuring the language and keyboard in GNOME
Fedora 16 is shipped with the Region and Language configuration tool, which allows you to configure keyboard layouts, the language of your desktop environment, and other regional settings. To start the tool, open the System Settings window by selecting Applications → System Tools → System Settings from the Activities menu, and click Region and Language.
17.1.1.1. Changing the language
To configure the language of your desktop, select the Language tab of the Region and Language application. You will be presented with a short list of common languages.
Changing the language
Рисунок 17.1. Changing the language
By default, this list only contains a few of the available languages. To add another language, click the + (the plus sign) button below the list. A dialog window appears, allowing you to select the desired language. The input field at the bottom part of the dialog window allows you to reduce the number of displayed items by first few letters part of the language name in it (for example, “slov” for the Slovak language). Once you select a language, click the Select button to confirm your choice.
Adding a language
Рисунок 17.2. Adding another language
To choose a particular language from the list, click its name to select it. The changes will take effect the next time you log in to the system.
17.1.1.2. Changing the date, time, and numeric format
To change the default date, time, number, and currency format, select the Formats tab of the Region and Language application. You will be presented with a short list of available formats.
Changing the date, time, and numeric format
Рисунок 17.3. Changing the date, time, and numeric format
By default, this list only contains a few of the available formats. To add another format, click the + (the plus sign) button below the list. A dialog window appears, allowing you to select the desired format according to a region. The input field at the bottom part of the dialog window allows you to reduce the number of displayed items by typing first few letters of the region name in it (for example, “slov” for Slovakia). Once you select a region, click the Select button to confirm your choice.
Adding a format
Рисунок 17.4. Adding a format
To choose a particular format from the list, click its name to select it. The changes will take effect the next time you log in to the system.
17.1.1.3. Changing the keyboard layout
Although the installation program allows a system administrator to configure a keyboard layout during the system installation, the default settings may not always suit your current needs. To change the default keyboard layout, select the Layouts tab of the Region and Language application. You will be presented with a list of currently enabled layouts.
Changing the keyboard layout
Рисунок 17.5. Changing the keyboard layout
To add a layout to the list, click the + (the plus sign) button below the list. A dialog window appears, allowing you to select the desired keyboard layout. The input field at the bottom part of the dialog window allows you to reduce the number of displayed items by typing first few letters of the layout name in it (for example, “slov” for a Slovak layout). Once you select a layout, click the Add button to confirm your choice.
Adding a keyboard layout
Рисунок 17.6. Adding a keyboard layout
The first layout in the list is always considered the default. To move a particular layout up or down in the list, select it and click the ∧ (the upwards arrow) or ∨ (the downwards arrow) buttons respectively. To remove a layout, click the − (that is, the minus sign) button. Additionally, by selecting an option button on the right side of the window, you can choose if you want to use different keyboard layouts for individual windows, or a single layout for all windows.
When more than one layout is enabled, a keyboard indicator appears on the panel in order to allow you to switch between the layouts.
The keyboard layout indicator
Рисунок 17.7. The keyboard layout indicator
17.1.1.4. Viewing the current configuration
To view the current configuration, select the System tab of the Region and Language application. You will be presented with a comparison of your own configuration and system-wide settings.
Viewing the current configuration
Рисунок 17.8. Viewing the current configuration
17.1.2. Configuring the language and keyboard in KDE
For many people, there is a need to switch between input methods such as Japanese or Chinese character sets. This is handled in Fedora 16 by ibus. To enable, disable, or select the type of input method in KDE, click Kickoff Application Launcher → Applications → Settings → Input Method. You can also get to these settings from the command line with im-chooser.
Після вмикання керування способами введення можна налаштувати роботу програми: натисніть кнопку Параметри способу введення. За допомогою першої вкладки ви зможете налаштувати клавіатурні скорочення. За допомогою другої вкладки можна додати або вилучити способи введення і встановити основний спосіб введення. На третій вкладці розташовано пункти додаткових параметрів. Якщо виникне потреба у зміні параметрів, ви можете відкрити вікно налаштування клацанням на аплеті ibus з наступним вибором пункту Параметри або за допомогою команди ibus-setup, відданої з командного рядка.
17.2. Changing the Theme
У більшості графічних середовищ, зокрема у GNOME і KDE, передбачено можливість встановлення нових тем для зміни вигляду середовища. Спосіб встановлення теми залежить від середовища. У цій главі ми наведемо опис процедури встановлення тем у GNOME і KDE. Документація до більшості графічних середовищ містить настанови щодо встановлення тем у цих середовищах.
17.2.1. Changing the Theme in GNOME
Щоб змінити вигляд стільниці, вам слід встановити програму gnome-tweak-tool. Зверніться до розділу Розділ 18, Керування програмним забезпеченням, щоб ознайомитися з докладними настановами щодо встановлення програм. За допомогою gnome-tweak-tool ви можете встановлювати і перемикати теми GNOME Shell, змінювати піктограми, програми для керування вікнами, теми вказівників миші, змінювати гарнітури та розміри шрифтів, а також вносити зміни до багатьох інших параметрів та налаштувань.
Типово у KDE використовується тема Oxygen. Інші теми можна звантажити з сайта http://www.kde-look.org/.
Щоб змінити тему, скористайтеся пунктом меню засобу запуску програм Kickoff → Комп’ютер → Системні параметри → Вигляд. Розгорніть пункт Вигляд програми і натисніть пункт Стиль.
Щоб змінити тему, позначте її у списку і натисніть кнопку Застосувати, розташовану у нижній частині вікна.
Ви можете отримати доступ до додаткових наборів піктограм і тем для KDE встановленням пакунків kdeartwork-icons і kdeartwork. Встановити ці програми можна або за допомогою програми PackageKit, або за допомогою командного рядка і програми Yum. Докладні настанови щодо встановлення пакунків можна знайти у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням.
17.3. Changing the Background
17.3.1. Changing the Background in GNOME
Щоб змінити зображення тла стільниці, натисніть позначку з іменем вашого користувача у правому куті верхньої панелі, потім виберіть у списку пункт Системні параметри. У вікні Системні параметри, яке буде відкрито, натисніть пункт Тло. За допомогою цього пункту ви зможете вибрати шпалери GNOME або скористатися діалоговим вікном для вибору зображення з категорії Кольори і градієнти або теки Картинки.
You can add images from anywhere on your computer by clicking on the + button in the bottom left hand corner. Any images you select automatically appear in the Wallpapers category in the future, so you do not have to go searching for them again.
In the bottom right hand corner of the Background window there are two buttons. The left hand button allows you to change the color of the desktop, if the image you have selected does not fit the screen exactly. The right hand button allows you to select how you want your chosen image to be displayed: tiled, zoomed to fill the screen, centered, scaled, or stretched in either both directions (Fill) or in length only (Span).
17.3.2. Changing the Background in KDE
Щоб змінити тло стільниці у KDE, клацніть правою кнопкою миші на порожньому місці стільниці і виберіть пункт Налаштувати віджет «Стільниця». Після відкриття вікна Параметри стільниці - Робочий простір Плазми ви можете вибрати новий стиль зображення тла зі спадних меню або звантажити нове зображення тла за допомогою натискання кнопки Отримати нові шпалери.... Крім того, ви можете скористатися зображенням, що зберігається на вашому комп’ютері. Для цього натисніть кнопку Відкрити....
17.4. Customizing File Browsing Behavior
17.4.1. Customizing File Browsing Behavior in GNOME
Типово у GNOME для керування файлами використовується Nautilus. У Fedora 16, типовим для Nautilus є режим перегляду, у якому використовується єдине вікно з кнопками Вперед і Назад. Ви можете змінити цю поведінку на попередню типову, коли нове вікно відкривалося кожного разу, коли ви відкривали теку.
Щоб змінити таку поведінку, відкрийте вікно Nautilus і скористайтеся пунктом Зміни → Параметри. Перейдіть на вкладку Поведінка і позначте пункт Відкривати кожну теку у власному вікні.
За допомогою вікна Параметри можна змінити багато інших параметрів роботи програми. Доступ до додаткових параметрів налаштування Nautilus можна отримати за допомогою програми gnome-tweak-tool. gnome-tweak-tool можна встановити зі стандартного сховища пакунків Fedora. Зверніться до розділу Розділ 18, Керування програмним забезпеченням, щоб ознайомитися з докладними настановами щодо встановлення програмного забезпечення.
Скористайтеся пунктом Програми → Додати/Вилучити програми, знайдіть пакунок gtweakui, який містить компоненти програми. Пункт програми буде розташовано у меню Система → Налаштування.
17.4.2. Customizing File Browsing Behavior in KDE
Типовим інструментом для керування файлами у KDE є Dolphin. Щоб змінити вигляд вікон Dolphin, запустіть її за допомогою пункту меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Система → Менеджер файлів. У верхній частині вікна програми Dolphin скористайтеся пунктом меню Параметри → Налаштувати Dolphin. За допомогою вікна Параметри Dolphin ви можете вказати теку, яка відкриватиметься після запуску Dolphin, розмір піктограм у вікні програми, шрифт для міток під піктограмами та змінити багато інших параметрів.
17.5. Compiz-Fusion
Проект Compiz Fusion надасть у ваше розпорядження просторові візуальні ефекти середовища, які роблять роботу у Системі X Window зручнішою та збільшують продуктивність роботи за допомогою додатків та тем, створених учасниками спільноти з багатим досвідом роботи у графічних середовищах. Програма керування стільницею kwin (KDE) надасть у ваше розпорядження ті самі ефекти у зручних вікнах налаштування. Отже встановлювати Compiz Fusion у KDE не потрібно.
Примітка
Якщо на вашому комп’ютері встановлено відеокартку, яка не може працювати у режимі прискорення показу просторових об’єктів, у вас можуть виникнути проблеми з користуванням Compiz Fusion.
Типово у Fedora Compiz Fusion не увімкнено, отже, якщо ви бажаєте скористатися його послугами, вам слід встановити відповідні програми. Настанови зі встановлення програмного забезпечення можна знайти у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Вам слід встановити пакунок compiz-gnome або пакунок compiz-kde (спробуйте скористатися замість цього пакунка kwin), залежно від середовища, яким ви користуєтеся.
Якщо ви вже встановили Compiz Fusion, запустити програму можна за допомогою панелі «Діяльності» (слід скористатися пошуком) у GNOME або пункту меню засобу запуску програм Kickoff → Програми → Параметри → Перемикач Compiz у KDE.
17.6. Widgets
17.6.1. GDesklets
GDesklets — віджети Календар, Погода та Цитата дня стільниці GNOME. Настанови щодо встановлення відповідного пакунка можна знайти у розділі Розділ 18, Керування програмним забезпеченням. Під час встановлення GDesklets за допомогою програми Встановити та вилучити програми слід позначити пункт gdesklets (це програма, яку вам слід встановити), інші ж пункти у списку є додатками до цієї програми. Вам слід встановити пакунок GDesklets та пакунок GDesklets-goodweather. Натисніть кнопку Застосувати і введіть пароль користувача root у відповідь на запит системи. Вказані пакунки можна встановити також за допомогою Yum з командного рядка.
Після встановлення пакунків доступ до GDesklets можна отримати за допомогою панелі «Діяльності» або у списку категорії Стандартні. Вибір пункту GDesklets призведе до завантаження програми і всіх доступних додатків. Виберіть категорію без категорії і двічі клацніть на пункті GoodWeather Display.
За декілька секунд на робочому столі з’явиться аплет, ви зможете пересунути його у будь-яке бажане місце робочого столу.
Примітка
Початкове розташування аплету не є важливим. Ви можете пересунути його будь-коли і будь-куди: достатньо просто клацнути правою кнопкою миші на аплеті і вибрати у контекстному меню пункт пересування аплету.
To configure the the weather gdesklet, right-click and select configure desklet. A dialog will appear with general settings. Modifying the location can be done by going to http://www.weather.com/. At the very top of the weather.com website is a search box for local weather information. Type in the location. After searching the code, the location will be found in the url. For example, the weather for Perth, Australia is at the following link:http://www.weather.com/outlook/travel/businesstraveler/local/ASXX0089?from=search_city.
Щоб скористатися цією адресою, знайдіть у ній код місця, — наприклад, UPXX0016. Введіть його у десклет погоди і натисніть кнопку Закрити. Дані щодо погоди з’являться у аплеті щойно програма виконає оновлення даних.
Плазмоїди — це віджети стільниці KDE. Додати плазмоїди можна за допомогою віджета налаштування Плазми, розташованого у верхньому правому куті стільниці або на правому краю панелі. Натисніть цей віджет, а потім виберіть пункт меню Додати віджети.... Крім того, ви можете додати плазмоїди клацанням правою кнопкою миші на стільниці або панелі і виберіть пункт Додати віджети....
Разом зі стільницею KDE буде встановлено декілька типових плазмоїдів, хоча більшість з них не можна буде побачити, аж доки ви не додасте їх на стільницю або панель. Серед цих плазмоїдів різноманітні віджети годинників, календарів, невеличких ігор та віджети, які надають вам відомості щодо стану обладнання вашого комп’ютера або щодо мультимедійних файлів, які відтворюються. Після вибору пункту меню Додати віджети...віджет налаштування Плазми покаже вам список встановлених віджетів разом з коротким описом кожного з них. Крім того, у віджеті налаштування Плазми передбачено можливість Звантажити нові віджети з KDE-Look.org або встановити попередньо звантажені і збережені у файловій системі віджети.
У Fedora 16 графічним помічником користувача у встановленні та вилученні програмного забезпечення є програма з назвою PackageKit. Будь-яку програму зі сховищ Fedora, зокрема ті програми, які описано у цьому підручнику, можна встановити у наведений нижче спосіб.
Щоб запустити PackageKit у середовищі GNOME, скористайтеся панеллю «Діяльності». Введіть встановлення у поле для пошуку, а потім виберіть значок Встановлення та вилучення програм у списку, який буде показано. Крім того, ви можете знайти значок Встановлення та вилучення програм у списку Програми → Системні засоби. Буде відкрито програму Встановлення та вилучення програм. Скористайтеся командою gk-application, щоб запустити графічну оболонку з командного рядка. Подробиці щодо встановлення і вилучення програмного забезпечення за допомогою програми Встановлення та вилучення програм наведено нижче.
Щоб запустити PackageKit у середовищі KDE, скористайтеся пунктом меню Kickoff → Програми → Система → Керування програмами. У відповідь буде запущено програму kpackagekit. Керування програмами у KDE подібне до перегляду файлової системи, передбачено показ описів кожного з пакунків. У програмі передбачено кнопки Встановити і Вилучити, а також кнопку Довідка, призначену для отримання додаткової інформації щодо роботи програми.
18.1.1. Installing Software in GNOME
У цьому розділі ми розповімо про те, як встановлювати програмне забезпечення за допомогою програми Встановлення та видалення програм у робочому середовищі GNOME.
У Полі пошуку, у якому показано піктограму зі збільшувальним склом, введіть назву програми, яку ви бажаєте встановити. Якщо ви не певні щодо назви, ви можете ввести у це поле якесь з ключових слів, які описують програму, подібно до того, як ви здійснюєте пошук даних у інтернеті.
Next, click the Find button. The message Querying appears in the lower left corner briefly and then zero or more listings will appear that match your search query.
Позначте поле, розташоване поряд з описом програми або поряд з описами програм, які ви бажали встановити. У лівому нижньому куті вікна програми з’явиться повідомлення Отримання відомостей репозиторію (sic!). У вікні, розташованому під списком пакунків буде показано додаткові відомості щодо позначеного програмного забезпечення.
Виберіть будь-які додаткові пакунки, які слід встановити або вилучити під час цього сеансу роботи програми позначенням або зняттям позначок з полів, розташованих поряд з назвами пакунків.
Нарешті натисніть кнопку Застосувати. У відповідь програма почне встановлення і паралельно встановить або вилучить будь-які додаткові пакунки, які ви позначили. Підтвердіть всі запити щодо встановлення додаткових пакунків.
Якщо не буде показано жодних повідомлень про помилки, програмне забезпечення встановлено (або вилучено) у вашій системі.
18.1.2. Вилучення програмного забезпечення у GNOME
Щоб вилучити програмне забезпечення за допомогою PackageKit, вам слід виконати типові дії щодо встановлення, але замість позначення пунктів, зняти позначки з пунктів того програмного забезпечення, яке ви бажаєте вилучити.
Програмне забезпечення, встановлене без допомоги PackageKit
Якщо позначки навпроти відповідного пункту вже немає, програму, ймовірно, не встановлено. Якщо ви впевнені, що бачите пункт потрібного вам програмного забезпечення, але програма вважає, що його не встановлено, ймовірно, програмне забезпечення було встановлено поза межами PackageKit. Якщо, наприклад, програму було зібрано і встановлено з початкових кодів, PackageKit не зможе виявити факт її встановлення. У такому разі вам доведеться шукати альтернативні способи вилучення програмного забезпечення. Якщо встановлення було виконано з початкових кодів, подробиці щодо вилучення програмного забезпечення можна знайти у файлі Readme архіву з початковими кодами.
У лівому нижньому куті вікна програми з’явиться повідомлення Отримання відомостей репозиторію (sic!). У вікні, розташованому під списком пакунків буде показано додаткові відомості щодо позначеного програмного забезпечення.
Виберіть будь-які додаткові пакунки, які слід встановити або вилучити під час цього сеансу роботи програми позначенням або зняттям позначок з полів, розташованих поряд з назвами пакунків.
Нарешті натисніть кнопку Застосувати. У відповідь програма почне вилучення і паралельно встановить або вилучить будь-які додаткові пакунки, які ви позначили. Підтвердіть всі запити щодо вилучення додаткових пакунків, наприклад, залежностей, потрібних для роботи лише програми, яку ви вилучаєте.
Якщо програма не повідомила вас про помилку, програмне забезпечення вилучено з вашої системи.
18.2. Using the Command Line Interface
Ще одним способом встановлення або вилучення програм є використання командного рядка і програми Yum, (скорочення від Yellowdog Update Manager). Ті самі завдання можна буде виконати набагато швидше, ніж це робить PackageKit, але користувачеві знадобляться знання щодо командного рядка. Якщо ви почуваєтеся непевно у цих питаннях, вам слід надати перевагу використанню для керування програмним забезпеченням PackageKit.
18.2.1. Встановлення програмного забезпечення
Щоб відкрити програму-емулятор командного рядка, Термінал, скористайтеся панеллю «Діяльності». Введіть декілька перших літер назви програми, а потім клацніть на значку програми або натисніть клавішу Enter. Іншим варіантом запуску є вибір значка Термінал у списку Програми → Системні засоби.
Введіть команду:
su -c 'yum install назва програми'
Де application — назва програми, яку ви бажаєте встановити.
Якщо ви непевні щодо назви бажаного пакунка, ви можете виконати пошук у сховищах програмного забезпечення на основі ключового слова:
su -c 'yum search ключове слово'
Де keyword — це слово, яке має бути частиною назви або опису програмного забезпечення у доступних сховищах.
Після того, як ви віддасте команду yum install, система надішле запит щодо пароля користувача «root» (адміністративного користувача). Введіть пароль і натисніть клавішу Enter. Під час введення пароля система не показуватиме введені символи. Якщо пароль було введено правильно, у терміналі з’явиться інформація щодо програмного забезпечення, яка завершуватиметься запитом Is this ok [y/N]:. Часто встановлення програмного забезпечення потребує встановлення іншого програмного забезпечення, яке називають залежностями. Залежності — це програми або дані, без яких програма, яку ви встановлюєте не зможе нормально працювати.
Якщо після ознайомлення зі списком залежностей і даними щодо потрібного для встановлення простору на диску (цей простір може бути досить значним) ви бажаєте продовжити встановлення, введіть:
y
Термінал звантажити потрібні файли і завершить встановлення вашої програми.
Ось приклад операції зі встановлення tsclient:
Приклад 18.1. Формат звітів про операції Yum
=============================================================================
Пакунок Архітектура Версія Сховище Розмір
=============================================================================
Встановлення:
tsclient i386 0.132-6 base 247 к
Встановлення залежностей:
rdesktop i386 1.4.0-2 base 107 к
Резюме операції
=============================================================================
Встановити 2 пакунки
Оновити 0 пакунки
Вилучити 0 пакунки
Загальний обсяг звантаження: 355 к
Виконати дію [y/N] :
Щоб переконатися у тому, що звантажені пакунки є справжніми, Yum перевіряє цифрові підписи кожного пакунка за допомогою відкритого ключа надавача пакунка. Програма Yum також імпортує відкритий ключ сховища, якщо його ще не встановлено до сховища ключів rpm. Щоб дізнатися більше про ключі та сховища ключів, зверніться до Підручника з безпеки у Fedora.
Ось приклад імпортування відкритого ключа:
Приклад 18.2. Format of Yum Public Key Import
попередження: rpmts_HdrFromFdno: Header V3 DSA signature: NOKEY, key ID 4f2a6fd2
немає доступу до відкритого ключа tsclient-0.132-6.i386.rpm
Отримання ключа GPG з file:///etc/pki/rpm-gpg/RPM-GPG-KEY-fedora
Імпортування ключа GPG 0x4F2A6FD2 "Fedora Project <fedora@redhat.com>"
Виконати дію [y/N] :
Якщо Yum просить вас перевірити відкритий ключ, і ви вважаєте, що ключ є справжнім, натисніть Y, щоб імпортувати ключ і уповноважити програму на використання ключа. Якщо ви натиснете N або Enter, Yum завершить роботу без встановлення пакунків. Перед прийняттям ключа переконайтеся, що ці ключі є надійними. Більшість надавачів сховищ для встановлення програм надають відкритий ключ окремо, отже ви можете порівняти його з ключем, отриманим Yum.
Після завершення звантаження та перевірки всіх потрібних для виконання дії пакунків, yum встановить їх у системі.
18.2.2. Removing Software
Щоб відкрити програму-емулятор командного рядка, Термінал, скористайтеся панеллю «Діяльності». Введіть декілька перших літер назви програми, а потім клацніть на значку програми або натисніть клавішу Enter. Іншим варіантом запуску є вибір значка Термінал у списку Програми → Системні засоби.
Введіть команду:
su -c 'yum remove назва програми'
Де application — назва програми, яку ви бажаєте вилучити.
If you do not know the exact name of the desired installation, you can search your installed repositories for a keyword:
su -c 'yum search ключове слово'
Де keyword — це слово, яке має бути частиною назви або опису програмного забезпечення у доступних сховищах.
Після того, як ви віддасте команду yum remove, система надішле запит щодо пароля користувача «root» (адміністративного користувача). Введіть пароль і натисніть клавішу Enter. Під час введення пароля система не показуватиме введені символи. Якщо пароль було введено правильно, у терміналі з’явиться інформація щодо програмного забезпечення, яка завершуватиметься запитом Is this ok [y/N]:. Якщо після вилучення програмного забезпечення у системі залишатимуться залежності, які непотрібні для роботи іншого програмного забезпечення, програма запропонує вилучити ці залежності.
Якщо ви бажаєте продовжити вилучення програмного забезпечення, введіть команду:
y
Термінал вилучить відповідні файли і завершить вилучення програмного забезпечення.
18.2.3. Updating Software with Yum
Для оновлення, скажімо, пакунка my-package до найсвіжішої версії, віддайте команду: su -c 'yum update my-package' Після показу запиту введіть пароль облікового запису «root».
Для користування новими версіями програмам їх слід перезапустити
Якщо на час оновлення якась частина програмного забезпечення, яке оновлювалося, використовувалася, стара версія працюватиме, аж доки програму або службу не буде перезапущено. Оновлення ядра набудуть чинності лише після перезавантаження операційної системи.
Пакунки ядра
Пакунки ядра залишатимуться у системі після встановлення їх новіших версій. Отже ви зможете завантажити вашу систему зі старішим ядром, якщо під час завантаження нового ядра виникатимуть помилки. Щоб мінімізувати зусилля з підтримання системи у належному стані, yum автоматично вилучить застарілі пакунки з вашої системи, — у ній залишаться пакунки лише поточного і попереднього ядра.
Щоб оновити всі пакунки з групи PackageGroup, віддайте команду: su -c 'yum groupupdate "PackageGroup"' У відповідь на запит введіть пароль облікового запису користувача «root».
Оновлення всієї системи
Щоб оновити всі пакунки вашої системи Fedora, віддайте команду: su -c 'yum update' У відповідь на запит введіть пароль облікового запису користувача «root».
Автори та перекладачі
Зауваження щодо подяк перекладачам
Через технічні обмеження у цьому розділі можна знайти подяки лише тим перекладачам, які працювали над попередніми версіями Інструкцій користувача Fedora.
